Оповідання

Кохання - Дивна штука. Воно може застати тебе де, як і будь-коли. Час іде, змінюються вулиці, будинки, люди. Але не змінюється лише одне - кохання

Раніше люди не мали стільки техніки, вони й без неї знаходили свою другу половинку. Зараз у кожної людини в будинку знайдеться комп'ютер, а в ньому і всесвітнє павутиння. Раніше я вважав, що неможливо полюбити на відстані, але зараз я впевнений у протилежному. Це цілком можливо, цілком реально. Раніше я не уявляв, як любити людину, яку не бачив у житті, а лише на фотографіях, по камері. Зараз я не уявляю життя без неї, без її посмішки, сміху, жартів. Раніше я не розумів, як людина може писати:"Я тебе люблю" тому, кого зустрів там, у павутинні. Зараз я пишу це щодня, щогодини, щохвилини, а вона відповідає тим же. Раніше я сміявся з людей, які закохувалися в людину з сайту знайомств, але вони не звертали уваги. Зараз з мене сміються, але тепер мені начхати, нехай сміються, нехай знущаються. Колись за мною бігали дівчата, щоб я запросив їх на побачення, зараз я тримаюся за неї, як за соломинку, і ніхто інший мені не потрібний. Лише вона одна, нею я живу, нею я дихаю, нею я надихаюсь

Кохання - це найкращий у світі наркотик, із усіх існуючих. Не важливо, що від нього теж можна збожеволіти, страждати, або навіть померти. Завдяки цьому наркотику я відчуваю щастя, радість, тепло. Я щодня дякую богові за те, що він подарував людям цей божественний наркотик. Я вважала, що так щиро можуть любити лише у книгах, у фільмах. Але тепер розумію, щира, чиста, тепла любов є серед нас, і лише той, хто бажає її відчути, знаходить цей дар. Я вважала, що не можна закохатися так легко та просто. Тепер я сама переконалася у цьому. Та не важливо що я закохалася у людину що не може обіймати, цілувати мене щодня. Цей недолік я забуваю, коли читаю його ніжні слова, слова про кохання, вірність. Слова про те, що раніше він не жив, існував, зараз же він живе, живе з кожним моїм диханням. Ніколи я так себе не відчувала щасливою, коханою. Я не слухаю що каже моя мати, що неможливо любити того, кого не бачив. Я найщасливіша у світі, бо люблю його, єдиного заради кого я продовжую жити!

Кохання хочуть усі: люди, тварини та навіть птахи. Кожен сприймає це почуття по-своєму. Деякі зі звіриного царства знаходять тимчасового партнера, а деякі залишаються вірними до кінця життя. Як і люди. Хтось змінює свою половинку щомісяця, хтось віддає серце лише одному. І не всі розуміють, що кохання потрібно дбайливо зберігати. До деяких доходить це лише тоді, коли нічого не повернути, і тоді вони страждають. Буває так, що хлопець пише дівчині:"Я люблю тебе" і в цей час говорить ці слова інший. Або ж навпаки. Життя складна річ. Вона завжди підносить сюрпризи – приємні та не дуже. Кожен із нас може закохатися. Ця історія розповість вам про хлопця та дівчину, які стали жертвами кохання на відстані. Вони не вірили, що можна так щиро закохатися у всесвітньому павутинні. Над ними сміялися, кажучи, що вони збожеволіли, але їм було начхати. Вони продовжували кохати одне одного, хоч і розуміли, що можуть ніколи не зустрітися. І навіть якщо вони втратять один одного, то назавжди збережуть листування та фотографії одне одного. Вони не думають про розлучення, просто люблять один одного, незважаючи ні на що

Ранок. У мене щоранку однакове, прокидаюся, акуратно поправляю свою постіль, швидко вмиваюся. Після легкого сніданку я сідаю за свій ноутбук. Відповідаю всім друзям на їхнє повідомлення. Іноді нудно робити те саме. Ось чому я ще вночі вирішив розпочати нове життя, якщо не в житті, то хоча б у всесвітній мережі. У країні, в якій я зараз живу, це не моя рідна країна. Народився я в зовсім іншій країні, про яку мало що пам'ятаю, хіба що старі фотографії щось нагадують. Коли я був ще дитиною, батьки виїхали в іншу країну, де я вивчив нову мову, але стара стара не забувати. В мене нові друзі, нова школа. Останнім часом у мене виникло бажання поспілкуватися з людьми з моєї рідної країни. Довго не міг знайти потрібний сайт, але після того, як знайшов, швидко зареєструвався в ньому. Уважним поглядом я читав анкету кожної людини, але не міг знайти потрібного. Як раптом в очі потрапила анкета юної дівчини, вона всього лише на рік була молодша за мене. Побачивши її фотографію я не міг прийти до тями, невже на світі є такі красиві дівчата? Як вона прекрасна в цій легкій квітковій сукні, як їй пасує букет з блакитної троянди. Не гаючи часу я швидше написав їй повідомлення, довге і трохи банальне, в ньому я писав про те, як мені сподобалася її фотографія, про те, який красивий букет вона тримає. Коли я писав у мене серце стискалося, не розумію чого? Чого мені так хвилюватись, а раптом вона навіть не відповість? Закінчивши з повідомленням, я поринув у ігровий світ, тим самим намагаючись заспокоїти себе. Коли закінчив грати, увійшов на сайт, і те, що побачив, я не повірив очам, та прекрасна дівчина відповіла мені. Я мало не закричав від радості, її відповідь була настільки щира, що мені здалося, що я уві сні. Ніколи не зустрічав людину, яка може ось так красиво писати. Я неквапом читав її відповідь. Від кожного слова у душі ставало так тепло. Я все дивувався чому від її слів мені так легко. Я боявся навіть доторкнутися пальцями до кнопок, щоб написати їй відповідь, боявся написати невірне слово, щоб не відлякати її від себе. Не розумію, чому мене кидає то в жар, то в холод, ніколи зі мною такого не відбувалося.

Сьогодні найкращий день у моєму житті, я вже як тиждень подала регістр в один сайт, але досі ніхто мені не писав. Але сьогодні збулася моя мрія, мені написав хлопець, хоч не з моєї країни, живе дуже далеко. Але це не важливо, він писав такі гарні слова, нахвалював мою сукню, мій букет. Коли я читала його відповідь, моє серце зігрівалося цими словами. Я вже таке читала, тільки в книгах, мабуть, він переписав з якоїсь книги, а може, це були його щирі слова:"Привіт прекрасна незнайомка! Я тільки сьогодні подав регістр на цей сайт. Не дивися, що я живу в іншій країні, народився і виріс я в нашій спільній і рідній країні. Нехай я тут живу вже дуже довго, і навіть трохи забув свою рідну мову". Але батьки не дають його забути повністю.Як тільки я побачив твоє фото, то був вражений твоєю красою.Ця легка квіткова сукня, букет з блакитних троянд, чудове поєднання з твоєю красою.Тут ти дуже ніжна, тендітна, добра.Я багато дівчат зустрічав , але ніколи такою гарною як ти. Може мій лист банальний, мені рідко доводиться писати незнайомій дівчині. Якщо ти згодна зі мною дружити, будь ласка відповідай мені, я дуже чекатиму і сподіватися на це". Після цього йшлося його розповідь, як він опинився в іншій країні, він писав багато чого різного. Я трохи вагалася щодо відповідати йому чи ні, мене ще здивувало що він так легко мені довірився, може він хотів цим довести що дійсно є моїм співвітчизником. Не розумію чому я трохи боюся відповідати, зазвичай у мене немає жодних страхів, а тут, зовсім інше, я відчуваю, що він не такий, як усі ті хлопці, з якими я звикла спілкуватися, він інший. Після якихось роздумів, я все ж таки зважилася написати йому відповідь, вирішила що не буду відразу йому довіряти, а раптом це його хитрощі? Хто знає. Але не зважаючи на свій страх, я відповіла. Моя відповідь була настільки щира, що я сама собі дивувалася:"Здрастуйте незнайомцю! Хочу віддячити тобі за таке красиве повідомлення. Зізнаюся я трохи боялася виставити саме цю фотографію на сайт. Але після твоєї похвали я зрозуміла, що вчинила правильно, поставив саме цю фотографію. Скажу ще правду, що спочатку боялася тобі відповідати. Адже всі хлопці таким обманним способом спокушають дівчат. Але мій внутрішній голос казав, що ти інший, що тобі можна довіряти. Сподіваюся, я не пошкодую, що відповіла тобі. З твого дозволу я не розповідатиму про себе. З часом ти все дізнаєшся". Я не стала чинити як він, не стала йому писати про себе. Нехай час покаже, чи варто йому довіряти. А часу ми ще дуже багато