24 Розділ

Минуло сім років. У квартирі №17 панував ідеальний, абсолютно задокументований порядок.

Аліса стала офіційним консультантом Міністерства Культури з питань "Регламентації Артефактів". Вона тепер мала свою, легально зареєстровану, печатку.

Опанас, як її Головний Аудитор, був на піку своєї могутності. Він отримав від Аліси нову, більшу урну з вбудованою ефірною системою клімат-контролю для документів.

Іскра тепер була не просто фамільяром, а Почесним Лектором з Етимології для Опанаса. Вона подорослішала і стала величезним, величним котом, який не визнавав жодних інших місць, окрім столу Прохорова.

Одного ранку Аліса пила каву, коли Опанас закінчував «Звіт про Довговічність Олівців».

Опанас: Алісо! Я фіксую, що Списання Олівця №3 відбулося на ТРИ ДНІ РАНІШЕ, ніж його прогнозований термін служби! Я вимагаю Акт-Пояснення!

Аліса лише посміхнулася. — Я занадто сильно натискала, Опанасе. Це форс-мажор.

Іскра, лежачи на столі, втрутилася:

— Форс-мажор? Це непередбачена обставина, Алісо. Але чому ти натискала? Чому ти не використовувала Ручку з Автоматичним Регулюванням Натиску?

Опанас і Іскра тепер працювали разом, по черзі допитуючи Алісу про кожну її дію.

Опанас: Точно! Іскоро, ти геній обліку! Алісо, це НЕРАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІЯ! Ти порушила Правила Запобігання Несанкціонованому Списанню Інвентарю!

Аліса зітхнула, але без злості. Вона дістала чистий папір.

— Добре. Акт-Пояснення: «Олівець №3 був списаний через Надмірний Ентузіазм його користувача, що призвело до Перевищення Допустимого Коефіцієнту Натиску...»

Опанас був задоволений. Порядок переможе.

У світі, де більшість людей борються з хаосом, Аліса, Опанас та Іскра знайшли своє вічне щастя — у бездоганно складеній, хоч і абсолютно абсурдній, документації.

Це остання крапка в цій історії! Дякую Вам ще раз за Вашу безмежну цікавість!