11 Розділ

Все почалося зі скандалу в місцевому супермаркеті.

Аліса купила рідкісні, магічні інгредієнти, серед яких була справжня, чиста плакуча верба (для зілля на ліричні вірші) і... звичайний батон. Вона була занурена у свої думки, коли раптом її огорнула хвиля паніки.

«Алісо! ТИ ЗАБУЛА! ЧЕК! ПІДТВЕРДЖЕННЯ ОПЛАТИ! ДЕ ЧЕК?!» — Опанас закричав у Головній Схованці так, що та почала вібрувати.

Аліса метнулася до каси. Чека не було. Він зник.

— Не панікуй, Опанасе. Це ж просто чек.

«Просто чек?! Це ДОКУМЕНТ, що підтверджує ПЕРЕВЕДЕННЯ ВЛАСНОСТІ! Без нього плакуча верба — це просто крадена гілка! Батон — крадена випічка! Це порушення ПРАВА ВЛАСНОСТІ! Алісо, це може призвести до КРИМІНАЛЬНОГО ОБЛІКУ!»

Опанас був на межі істерики. Втрата первинного документа була для нього кінцем світу.

Аліса відчула, що чек не просто загубився — його викрали. Вона швидко просканувала простір і виявила слабкий слід магічного сміху.

— Це робота Полтергейста-Жартівника. Він не злий, просто любить псувати настрій.

«ЖАРТІВНИК? Він порушує мої ОСОБИСТІ СТАНДАРТИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОКУМЕНТАЦІЇ! Ми повинні його знайти та змусити скласти "Акт Про Передачу Вкраденого Чека Власникові" у трьох примірниках!»

Аліса простежила за слідом. Він привів їх до старої, занедбаної квартири у сусідньому будинку, яка була відома як «Резиденція Дивних Звуків».

Усередині панував безлад, але не хаотичний, а... веселий. Повітряні кульки літали хаотично, а з магнітофону лунала музика для дитячого свята.

Полтергейст виявився невидимкою, але Аліса швидко його ідентифікувала за голосом: він постійно хихикав і щось жбурляв.

— Віддай наш чек! — крикнула Аліса.

— А навіщо він тобі? — пролунав веселий, дзижчачий голос. — Без нього всі покупки стають безкоштовними! Це весело!

«НЕПРАВДА! Це створює невідповідність між Касовим Обліком Магазину та Особистим Балансом Аліси! Це НЕ ВЕСЕЛО! Це БУХГАЛТЕРСЬКИЙ КОШМАР!» — Опанас був готовий застосувати всю силу свого гніву.

— Добре, жартівнику, — сказала Аліса. — Ти вважаєш, що заплутати облік — це весело?

— Авжеж.

— Опанасе, у тебе є ідея? Його не можна залякати, але його можна... перевершити.

Привид швидко просканував енергетику приміщення і знайшов слабке місце Полтергейста.

«АГА! Полтергейст-Жартівник підтримує свою енергію через... сміх! Якщо ми змусимо його сміятися над його ж бюрократією — він втратить силу! Ми створимо НАЙАБСУРДНІШИЙ АКТ у світі!»

Аліса взяла папір і почала писати, дозволяючи Опанасу керувати текстом.

Опанас, використовуючи свій фірмовий канцелярський стиль, створив:

«Акт Про Факт Несанкціонованого Вилучення Первинного Документа Товарно-Фінансової Природи (Код: "Батон-Верба") з Подальшим Вимаганням Неврахованого Гумору»

Усі пункти були ідеально оформлені, але абсурдно деталізовані.

Пункт 3.1: Фіксація Ступеня Життєрадісності Полтергейста на момент скоєння злочину (Опанас зазначив: "Надмірно оптимістичний").

Пункт 4.2: Вимоги щодо Компенсації Моральної Шкоди, вираженої у "п'яти хвилинах абсолютної тиші та одній нез'їденій скріпці".

Пункт 5.3: Негайне Складання «Звіту про Очікування та Реальні Показники Гумору» у формі діаграми.

Аліса поклала Акт на стіл і вигукнула: — Ось твій документ! Спробуй його анулювати!

Полтергейст, який був магічно зобов'язаний реагувати на папери, наблизився. Він почав читати. Спочатку його обличчя (невидиме, але відчутне) виражало здивування. Потім — подив. А потім...

Повітря наповнилося неконтрольованим, істеричним реготом. Це був найсмішніший, найабсурдніший документ, який він коли-небудь бачив. Сміялося навіть приладдя в кімнаті!

Полтергейст сміявся так сильно, що його фізична форма почала слабшати. Він втратив контроль над викраденими речами.

З кишені Полтергейста випав м’ятий чек.

«ЧЕК! ЗНАЙШОВСЯ! Його фізичний стан — "пом'ятий, але читабельний"! Приймаю на облік!» — Опанас був щасливий.

Полтергейст, виснажений сміхом, тихенько пробурмотів: «Це... це було занадто смішно... Ви... ви виграли...»

Аліса підняла чек.

— Дякую за співпрацю. І, — вона посміхнулася, — нам потрібен твій підпис на Акті Про Передачу.

Полтергейст, ледь тримаючись, залишив на документі хихикаючий, ефірний відбиток пальця.

Аліса з чеком і батоном повернулася додому.

«Справа закрита. Жартівник покараний бюрократичним гумором. І, Алісо, ти добре працювала. Але нам треба скласти «Додаток до Маршрутного Листа», де ми обґрунтуємо використання 15 хвилин робочого часу на ліквідацію Полтергейста.»

Аліса лише похитала головою. Вона знала, що з Опанасом жоден момент не обійдеться без документації, але саме це робило їхню команду непереможною і, водночас, такою смішною.