Після повернення з Одеси та подання повного "Звіту про Відрядження" (який зайняв цілих 15 сторінок і включав детальний опис медуз), Аліса знайшла в поштовій скриньці незвичайний конверт. Він був ретельно заклеєний семикратною печаткою і мав на собі характерний запах архівного пилу. Від Ореста.
Лист був написаний на старовинному пергаменті, але незвично чітким почерком (Опанас, мабуть, його налякав навіть на відстані).
Алісо!
Я змушений звернутися до тебе. Справа не моя, але критична. Наш спільний знайомий, Павло, який займається магічним ремонтом артефактів, потрапив у пастку. Він підписав "Договір про Надання Послуг на Кредитній Основі" з однією дуже... сумнівною фірмою.
Тепер ця фірма використовує магічну силу, щоб вимагати від нього не лише гроші, а й його спогади про ремісничі навички! Його знання зникають!
Я намагався допомогти, використовуючи стандартні архівні протоколи, але форма договору ідеальна. Я не можу знайти в ньому жодної лазівки. Я...
...Я розумію, що мені потрібен хтось, хто бачить папір не лише очима, але й душею. Будь ласка, допоможіть Павлові. Приведи свого... консультанта.
З повагою (і визнанням поразки), Орест.
Аліса посміхнулася. Орест нарешті зрозумів, що проти магії потрібна не лише магія, а й Абсолютна Облікова Дисципліна.
Павло, майстер-ремісник, виглядав жалюгідно. Його квартира була завалена інструментами, які він тепер не знав, як використовувати.
— Алісо, я не пам'ятаю, як правильно заточити свій молот для срібла! Я просто хотів позичити трохи грошей, щоб купити ефірну мідь! — бідкався він.
Аліса взяла той самий "Договір про Надання Послуг". Він був справді досконалий. На ньому не було жодної помилки.
«НЕЙМОВІРНО! ЦЕЙ ДОГОВІР — ВИШТОВХАНЕ ШЕДЕВР! Усі підписи, всі дати, всі посилання на закони — бездоганні! Це робота вищого класу,» — навіть Опанас відчував повагу до автора, хоча й був обурений суттю.
— Опанасе, тут немає помилок. Як ми можемо його анулювати? Вони законно забирають його знання.
Привид замислився. Його енергія сконцентрувалася над урною, немов калькулятор у режимі овердрайву.
«Кожен договір — це ОБМІН. Павло обмінює знання на гроші. Але! Зачекай! Я знайшов АНОМАЛІЮ. Вона не в самому тексті. Вона в... Формі Оплати!»
— У чому саме?
— «У пункті 4.1. "Форма оплати". Тут зазначено: "Срібні монети. Чеканка 1845-1855 рр." Це — ТЕХНІЧНА УМОВА. Але Павло заплатив ГРИВНЯМИ! У нього має бути "Акт про Конвертацію Валюти"! Без цього оплата не зарахована!»
Це була найпідступніша лазівка, яку будь-коли бачив Опанас: формальна вимога, яку легко проігнорувати, але яка робить усю транзакцію недійсною.
Аліса та Опанас негайно поїхали до офісу фірми. Офіс був помпезний і захищений складними магічними печатками.
За столом сидів юрист, який займався справою Павла. Він був самовпевнений і не сумнівався у перемозі.
— Пані Алісо, ваш клієнт підписав угоду. Усе законно. Ми забираємо заставу.
Аліса поклала на стіл чистий папір.
— Ми не оскаржуємо договір. Ми оскаржуємо факт оплати.
Юрист посміхнувся. — Гроші на рахунку.
— Ні. Згідно з пунктом 4.1, оплата мала бути здійснена срібними монетами 1845-1855 років. Павло заплатив гривнями. У вас є «Акт про Конвертацію Валюти», який легітимізує цей платіж?
Обличчя юриста змінилося. Його захист був спрямований на текст договору, а не на супровідну документацію.
— У нас... у нас його немає.
У цей момент з Головної Схованки вдарила невидима хвиля переможного обліку.
«ОПЛАТА НЕ ЗДІЙСНЕНА! ДОГОВІР НЕ НАБУВ ЧИННОСТІ! НЕГАЙНО ПОВЕРНІТЬ ЗАСКЛАДЕНІ ЗНАННЯ! МИ ВИМАГАЄМО СКЛАДАННЯ АКТУ ПРО ПРИПИНЕННЯ ВИМОГ І КОМПЕНСАЦІЮ ЗА ЧАСОВІ ВИТРАТИ КЛІЄНТА! Акт повинен бути завірений подвійною нотаріальною печаткою та Апостилем!»
Під тиском абсолютної бюрократичної логіки, юрист був змушений підкоритися. Він склав усі необхідні папери, а знання Павла повернулися до нього.
Наступного дня Орест прийшов до Аліси. Він приніс незвичайний подарунок: новий, високоякісний, мармуровий прес-пап’є у формі старовинної друкарської машинки.
Він поставив його біля урни, де сидів Опанас.
— Алісо, я... я хотів подякувати. Ти врятувала Павла. І, ти знаєш... те, як твій консультант знайшов цю лазівку... це було... геніально. Він не просто привид. Він — найкращий аудитор, якого я коли-небудь бачив. Його принципи непереможні.
Орест подивився на урну і тихо промовив: — Пане Опанасе. Ви... Ви — майстер.
З урни долинув стриманий, але дуже гордий шелест:
«Нарешті. Облік вимагає визнання. Подяка зареєстрована. І, Оресте, ваша внутрішня документація в Архіві все ще потребує уваги. Не втрачайте час.
Орест посміхнувся, попрощався і пішов, остаточно визнавши, що місце Аліси — не поруч із ним, а поруч із її геніальним примарним союзником.
Аліса та Опанас залишилися вдвох. Вона взяла новий прес-пап'є і поставила його на урну.
— Ну що, Опанасе. Куди далі?
«Далі, Алісо? Далі ми повинні скласти Щорічний План Стратегічного Розвитку Магічно-Облікового Центру №17. Це займе... весь тиждень. Починаємо негайно. І не забудь, що нам потрібен новий Акт прийому-передачі цього прес-пап'є на баланс.»
І так, у світі магії, порядку та вічної бюрократії, їхня робота тривала.
Відредаговано: 23.11.2025