9 Розділ

Наступного ранку, під час запланованого Опанасом «Ранкового Аудиту Пляжних Знахідок», привид відчув потужний сплеск старої, занадто складної енергії, що йшла від старого, покинутого складу біля порту.

«Алісо! Це — це не просто енергія! Це КОНЦЕНТРАТ НЕЗАВЕРШЕНИХ ОПЕРАЦІЙ! Я відчуваю мільйони невчасних звітів, неврахованих вантажів і... магічних договорів!» — Голос Опанаса був сповнений захоплення і жаху одночасно.

Вони швидко прибули на місце. Занедбаний склад виявився Архівним Сховищем Давніх Корабельних Угод. Це місце десятиліттями ігнорувалося, і тепер хаос, накопичений у паперах, почав впливати на реальність.

— Бачу! Це Архів Невиконаних Обіцянок Моряків! — визначила Аліса. — Він генерує тумани та невеликі шторми, бо суми не сходяться!

— **«Саме так! Я знайшов джерело. Це «Генеральний Договір про Розподіл Вантажів» від 1856 року. У ньому є неузгоджені дані про магічний вантаж. Через це всі сусідні документи почали генерувати шторми, щоб "затопити" цей звіт і приховати помилку!» — Опанас відчував фізичний біль від такої недбалості.

Вони проникли всередину. Повітря було важким від солі та старовини. Посеред зали, навколо товстої, пожовклої книги, що була тим самим Генеральним Договором, вирувала магічна буря. Аркуші паперу кружляли, перетворюючись на маленький, але інтенсивний вихор.

— Мені потрібен ключ до договору! Щось, що заспокоїть його! — крикнула Аліса, намагаючись пробитися крізь вихор, який кидався на неї мокрими, гнилими паперами.

«Я сканую головний документ! Його не можна знищити, Алісо! Його треба ЛЕГІТИМІЗУВАТИ!» — прокричав Опанас.

Привид сфокусувався. Його ефірна фігура напружилася.

«Я бачу! У ньому відсутня Печатка Дозволу на Транспортування від Портового Магістрату! Вона була нечітко проставлена і з часом стерлася. Це — технічний недолік. Цей договір не був закритий!»

— Отже, ми повинні його закрити! Я не маю Печатки Магістрату!

— «Ти — Знахарка, Алісо! Ти маєш силу ЛЕГІТИМІЗУВАТИ ФАКТИ! Тобі потрібен аналог! Щось, що відповідає формальним вимогам! Пошукай щось, що відповідає формі "Кола з зубцями"!»

Аліса миттю озирнулася. У кутку вона побачила старий, іржавий вентиль для води. Він був круглий і мав зубчасті краї — ідеальна форма для печатки.

Вона схопила вентиль, просочила його Олією Морського Підтвердження (захисним зіллям) і кинулася до вихору.

Аліса прорвалася до Договору. Вихор намагався вирвати вентиль з її рук, але вона була рішучою.

— Я, Аліса, Свідчу про Наявність Технічної Форми! Я Затверджую цю Угоду згідно з Правилами Вічного Обліку!

Вона з усієї сили вдарила вентилем по місцю, де мала бути Печатка.

У цей момент Опанас наклав на вентиль Абсолютну Примарну Силу Ведення Обліку.

БАМ!

Замість іржі, на пергаменті з’явилася яскрава, чиста, кругла печатка — «ЗАТВЕРДЖЕНО. ВІДПОВІДАЛЬНИЙ: ОПАНАС П. (ОБЛІКОВИЙ ВІДДІЛ, ПОРТ).»

Вихор миттєво зупинився. Папери, які кружляли у повітрі, акуратно осіли на підлогу і самі вишикувалися в ідеально рівні стопки за датами.

Буря вщухла. Навколо панувала чистота та порядок.

«Ідеально! Договір закрито, вантажі обліковано, претензії до Моряків анульовано. Алісо, ти — ідеальний виконавець польових робіт!» — Опанас був у захваті.

Вони вийшли зі складу. Над морем, де щойно збирався шторм, зійшло яскраве сонце.

Аліса зрозуміла. Їхня спільна робота полягала не в тому, щоб знищувати магію, а в тому, щоб приносити порядок у магічний хаос.

Наступного дня вони повернулися до Києва. Опанас був задоволений. Його Маршрутний Лист був ідеально заповнений, а до нього додавався «Акт Про Позапланову Ліквідацію Шахрайства на Приморському Бульварі» та «Звіт про Успішну Легітимізацію Корабельного Договору».