Пройшло чи не мало часу, але ні звуку ні духу, -її немає вже сутки, - Максим ходив по кімнаті кругами, а Егор все так же сидів на місці, -та знаю, знаю, сядь вже, -сказав Егор зі злістю, Максим все ще був на емоціях, -та як? Вона може вже бути не живою ! -максим з розмаху вдарив по стіні
Максим не розумів чого Егор такий спокійний, що в них сталося, чому йому так похуй не неї? -чому ти так похуїстично до неї відносишся? - я? -Егор подивився на Максима, а в справді , чому.. в мене інша дівчина вже є, так чому я за неї переживаю, я її люблю, але і свою нову дівчину люблю, -хлопець сидів на дивані не розуміючи що він почуває, -в мене є кохана дівчина, і на неї мені має бути всерівно.. -Егор і сам не вірив цим словам.. що чому, могли вони би почати все заново? -ні.. він поступив як козел, втік, не сказав нічого , -Максим дивився на Егора як на козла , він так поступив з коханою дівчиною, -так Максим , я козел
Егор встав, -так я не заслуговую поваги та любові, -хлопець вийшов з кімнати оставивши Максима зі своїми думками, шовши по коридору хлопець побачив дівчину, свою любиму дівчину , напевно любиму, ця дівчина давала йому все що він хотів, та й банальний секс, -мм.. Вік, привіт, -хлопець підійшов до неї та обняв, -радий бачити , -дівчина на це тільки усміхнулася, -люблю тебе, -Егор задумався, а якщо б він був з іншою, все було би так само чи ні? -Егор? -ой.. і я тебе, -а.. -дівчина тільки хотіла щось сказати, як її перебив Егор, -пробач в мене завдання, мені треба їхати, пока, -хлопець швидко вийшов з участку і сів в машину