Дівчата якось найшли ту бібліотеку, -твою мать, бібліотека ліпше схована, чим батькова заначка, -сказала Марія і впала на крісло, -ой да ладно тобі, -промовлила Віка і сіла рядом, -кмх.. будем шукати?..-дівчата уставились на подругу, -будем, - сказала Марі і пішла до стелажу, -я шукаю тут, а ви де хочете, -дівчата кивнули
-діло студента Семоненка Максима Сергійовича.. про вбивство дівчини, -дівчата глянули на Марі, -найшла? -так, -чудово! -сказала Віка і підійшла до Марії, а за нею пішов і Ася, -бачите, не зря ж староста, можу назвати по архіву, -усміхнулася Марі
Дівчата на це тільки закатили очі, -ой ой ой, ідемо вже, -Марія , ми так раді що ти в студ.раді, -ага ,-Ася засміялась, -та ідіть ви!
Дівчата вийди з коледжу і пішли в кафе, там почали читати про його діло та всю інформацію про нього
-так, не що ми маємо.. -його адрес, поїхали, Віка встала зі стола і пішла в сторону виходу, -та почекай.. -ася подивилася на подругу, треба подумати як краше сказати.. -аха, ну не скажем що, вот ми бачили вашу колишню Катю, і вона попросила вас найти, бла бла бла, -Марія права
-а що ви пропонуєте? -ми? Обдумати дальший розвиток подій, обдумати все, тільки після цього їхати до нього, -добре, -Віка вернулась, -тоді пропонуйте