Привид Потойбічного Театру в Ареї

Момент усвідомлення Моргани


Момент усвідомлення Моргани

Темрява ще тріпотіла в повітрі, немов крила нічної істоти, що втратила господаря.
Скельця камінців осідали на землю, а відлуння її крику тануло в катакомбах, як останній подих вмираючого світу.

Він стояв посеред цього хаосу.

Він — привид без серця, без світла, з прокляттям, від якого немає втечі.
А тепер — з її силою, з її тінню, з її минулим, вплетеним у його вени.

Він підняв голову. Очі горіли темним сяйвом, яке вона знала до болю — це був її вогонь.

І тоді вона відчула удар — не магічний, а внутрішній.

Він став небезпечним для неї.

Не тому, що міг убити.
А тому, що міг зрозуміти.

Все, що вона ховала.
Все, що вона втратила.
Все, що вона боялась відчувати.

Його голос прозвучав низько, майже оксамитово, але в ньому бриніли два тембри — людський і темний, переплетені:

— Моргано…
— Ти більше не одна в цій темряві.

Вона відступила.
Маленький крок.
Смішний, майже невидимий — але він означав більше, ніж будь-який її жест за сотні років.

Його нова сила тягнулася до неї, як нитка долі:

— Я відчуваю все, що болить у тобі.
Відчуваю… що ти ніколи не хотіла бути чудовиськом.

Вона затремтіла.
Її сила завжди була холодом, що роздирав душу.
А з його губ вона звучала… як істина.

— Припини.
— Її голос був тихим, зламаним.
— Не смій бачити в мені те, що я забула.

Він зробив крок до неї.

Темрява в його очах хитнулася — не хижо, а м’яко, як тінь, що шукає домівку.

— Ти сильніша, ніж твоя темрява.
— сказав він.
— А тепер вона в мені.
І я розумію, чому ти не змогла її відпустити.

Вона заледве дихала.

Вперше за століття Моргана дивилася не на ворога —
а на дзеркало, в якому відбивалася її власна зламана душа.

І тоді вона зрозуміла найстрашніше:

> Він може врятувати її…
але він же може й зруйнувати все, що тримає її силу.

 

Її серце, приховане під шарами темряви, завмерло.

Вона прошепотіла, майже несвідомо:

— Ти станеш моїм кінцем…
або моїм єдиним початком.

А він, з новим темним полиском у погляді, відповів:

— А ти — моїм.
У будь-якому випадку.

І це була істина, яка страшила обох.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше