Привид Потойбічного Театру в Ареї

Фрагмент продовження: спогад Моргани про вибір темряви

Фрагмент продовження: спогад Моргани про вибір темряви

У мить, коли мечі зіштовхнулися й зал відлунював від магічного гуркоту, Моргана раптом завмерла. Не через страх — через спогад, який пройшов крізь неї, як розпечене лезо.

Її свідомість провалюється в минуле — у той день, коли вона сказала слова, що зламали світ.

Вона стояла перед колись коханим, а поруч — її подруга, яка зрадила найсвятіше. Зрада тоді горіла, як кислота під шкірою. Вона кричала, хоч сама не чула свого голосу:

«Нехай він втратить усе, що любить! Нехай світло впаде! Лиш би вони померли!»

І магія, котра слухає бажання зраненого серця, підкорилася. Тоді вона й уперше відчула смак темряви — солодкий, тихий, отруйний.
Те прокляття розірвало світ на дві частини: світло і тінь, любов і втрату.

А потім — її ж власна сила обернулася проти неї. Бо те, що вона побажала йому, стало і її долею.
Вона втратила матір, втратила себе, стала тим, від чого колись тікала.

І тепер, у теперішній битві, коли він стоїть перед нею — інший, але все ж він — її серце стискається.
Бо в ньому, за всіма шарами темряви, ще десь жевріє той спогад про любов…
…і про катастрофу, яку вона сама створила.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше