Буде тобі, вража дівка, як привид скаже

Кіт обережно наблизився до гості та почав принюхуватися: 
- Ну, що скажеш, Максиміліане, - почувся голос, - що за цабе з’явилося в моєму будинку? Невже Олег так швидко забув, з якою швидкістю втекла попередня шльондра? 
- Хазяйка, зі всією повагою, але я б не був таким категоричним стосовно цієї людської самиці. Від неї не тхне люттю та пихатістю, як від попередніх. Це тільки хазяїн наївно вважає, що претендентка була лише одна. Просто одна тут спромоглася хоча б на ніч залишитися. Деяких він сам відправив подалі, іншим ми з Джеком пояснили. Ти не думай, що цей бовдур довговухий не нащо не здатний, під розумним моїм керівництвом... 
- Щас я комусь хвіст відгризу, та скажу, що так і було! Ти, керівник блохастий, не дратуй мене! – сурово відказав пес. 
- Ось бачиш, хозяйка, ніякої поваги до інтелектуальної еліти в цього селюка. 
- Це хто тут селюк? Та в мене родовід довше, ніж в тебе! - загарчав Джек. 
- Отож бо, з ким доводиться працювати, хазяйка. Все сам, все сам...  
- А ну, досить обидва, чи моє слово для вас вже не наказ?! 
І співрозмовниця, до сих пір невидима, з’явилася в вигляді холодного сріблястого сяйва. Точніше, напівпрозорої, жінки, чиє обличчя лякало не лише своїми різкими рисами, а й злим виразом. Кіт та пес, як по команді, відскочили назад, жалісно скиглячи.  
- Так, значно краще, - задоволено хмикнув привид померлої дружини Олега, - щось після моєї смерті тут все з під контролю вийшло. І якщо я й прийму рішення дати спокій своєму колишньому та його дівкам, то тільки тоді, коли сама цього забажаю. 
- Ваша воля, хазяйка, - проскиглили кіт з собакою, шанобливо схиляючись до самого пухнастого килима.  
Дочекалися, коли привід знову став невидимим. Зітхнувши важко, кіт прошепотів:  
- Поки жива була, не помічала нас зовсім. А як померла, ну, прямо королева тут стала. Ось хазяїн її не чує та не бачить, й живе собі спокійно. А вона нас достає тільки. 
- Якщо не помічає, не означає, що не відчуває, - так саме пошепки відповів Джек, - а ти, еліта пухнаста, закінчуй вже босом себе називати, бо ж не втримаюсь колись. Нумо краще думати, як завадити привиду колишньої хазяйки дошкуляти цій дівчині. Вона наче й непогана.  
- Так, непогана нібито. Не така, як попередня, хоча це доволі неважко.