67. Спільний ефір

Переїзд зайняв доволі багато часу, але це все одно було весело. Обладнання Макс заборонив мені тягати, тож носив його в основному сам на другий поверх, а я носила всякі дрібнички зі студії.

Потім ми ще десь години три все переставляли в кімнаті, але врешті-решт у нас вийшло.

— Ну, ніби ми все розставили так само, як там, — сказав Макс. І навіть світло падає з того ж боку. Стіни також білі, хоча все ж тут декоративна штукатурка… А там були шпалери. 

— Мені тут навіть більше подобається, — усміхнулась я.  — Якось затишніше… Ще можна зробити на стіні якийсь акцент, повісити картину чи постер. Захотілося такого оновлення…

— Ну, значить щось придумаємо. Правда, коли ти кажеш про кольоровий акцент, мені згадується інша моя кімната, — Макс хитро усміхнувся і торкнувся долонями моєї талії. 

 — Треба буде колись показати і її… Хоча ні, не покажу нікому, на те вона й таємна кімната, — засміялась я. — Тільки наша! 

— Так, вона тільки наша, — погодився Макс, торкаючись губами моїх губ. — Кохаю тебе… Коли там в тебе має бути той запис чи ефір, чи що? Ну, про мене. Маємо все до того підготувати максимально. Ну, в цій кімнаті.

 — Мені хочеться прямо зараз все зняти. Як тобі така ідея? Цікаво, як відреагує Марс…

— Ну, я не проти, — Макс кивнув і чомусь ніби трохи відвів погляд. Певно, все ж хвилювався через ефір. — Давай зараз, якщо ти готова. Це ж буде щось коротке, правда? А потім підемо знімати напругу… — він ледь облизнув губи.

 — Так, буде коротеньке відео. А потім, якщо ти захочеш, то зможеш брати участь і в зйомках повноцінних відео для Ютубу, наприклад, обговорювати якусь цікаву тему, коли в мене не буде гостя. Глядачі люблять діалоги більше, ніж монологи. І зняття напруги обов’язково буде, — я провела пальцями по його щоці. 

— Добре, — він знову кивнув. — Тоді давай зробимо це. Світло ми ніби встановили, включай, що там треба… 

***

Я швиденько все налаштувала для зйомок експромтом, і коли ми вже сіли перед камерою, я сказала: 

— Вітаю своїх улюблених підписників! Як і обіцяла, сьогодні у нас буде короткий, але дуже цікавий ефір, бо я познайомлю вас із своїм хлопцем!  Це Макс, він зараз трішки розповість про себе…

— Привіт, — Макс усміхнувся. — Ну, як ви зрозуміли, мене звуть Макс, я хлопець Рути, займаюсь бізнесом, люблю мотоцикли, але найбільше люблю її, — він подався до мене і поцілував мене в губи. 

 — Я дуже щаслива, що зустріла Макса. Ми з ним на одній хвилі, у нас схожі захоплення, ми дуже добре розуміємо і підтримуємо одне одного. Сподіваюся, ця новина не засмутить нікого з вас і ви не відпишитесь від мого каналу. Адже найцікавіше, як завжди, ще попереду! 

Я поглянула на коментарі, які висвічувались на екрані компа перед нами, все було обладнано так само, як вдома, тож мені було зручно. 

"Нарешті показався!" — написав коментатор без аватару.

"О, це він! Нічого такий, симпатичний!", — писала ще якась дівчина.

"Тобі хана, якщо зустрінемось на вулиці", — написав чоловік з аватаркою голого торсу. І цей коментар стали активно лайкати і відповідати на нього, що теж будуть готові побити Макса, якщо побачать.

Макс також зазирнув в екран, я думала, що він розгнівається, але він усміхнувся:

— Ну, спробуйте, — сказав прямо в камеру. — Тільки навряд ви будете такими ж сміливими сам на сам на вулиці. Я не слабак, кажу одразу. 

— Підтверджую, — додала я. — З Максом краще жити мирно…

"Цікаво, як на це все відреагує твій головний фанат…" — написав один з моїх постійних коментаторів. І я здогадалась, про кого йде мова. 

 — Я вдячна всім своїм фанатам за те, що ви підтримуєте мене, — сказала я. — Тим, хто в чомусь не згоден, теж вдячна. І сподіваюся, ми порозуміємось у майбутньому. А поки що завершую наш ефір, та не прощаюся надовго. Можливо, хочете ще поспілкуватися з Максом у моїх наступних відео? Пишіть у коментарях!