56. Секрет Макса

Коли ми приїхали до Макса, я почала розкладати свої речі. А потім згадала про його обіцянку. 

 — Так, здається, ти мав мені щось показати, — сказала, з усмішкою дивлячись на нього. 

— Точно, — він усміхнувся. — Ходімо. Покажу, — він взяв мене за руку. 

Ми спустилися в підвал і, пройшовши повз тренажерний зал, підійшли до замкненої кімнати. Макс дістав з кишені телефон, вікрив у ньому якийсь додаток, щось натис і замок на дверях клацнув автоматично.

— Кажу одразу: те, що ти побачиш, ні до чого тебе не зобовʼязує, — я бачила, що все ж він трохи нервував, коли натис ручку. 

Мене дуже інтригувало те, чому він це сказав. Тому коли двері відчинилися, я одразу зазирнула досередини і побачила, що це була кімната з чорними стінами, в якій було велике ліжко, а крім нього ще різні пристрої, про призначення яких я приблизно здогадувалася, хоча раніше бачила таке тільки у кіно.

— Нічого собі! — вигукнула я. — То ось який у тебе секрет!  А чому ти мені не показав це раніше?

— Тебе це не лякає? Ну, всі ці штуки. Трон, гойдалка… — він кивнув на іграшки. 

— Ну, я знаю, що ти не будеш мене змушувати мене робити те, що мені неприємно, — сказала я. — Але взагалі було б цікаво спробувати щось новеньке…

— Наручники і гойдалка — топ, — Макс трохи розслабився, коли побачив мою реакцію. — Можемо і спробувати, чому ні… — його губи торкнулись моєї шиї, а долоні лягли на талію. 

 — Давай спробуємо, — я поклала долоні йому на плечі і зазирнула в очі. — Адже тепер між нами немає жодних таємниць. Я розповіла тобі про своє розслідування, а ти показав мені цю кімнату… Ми знаємо одне про одного все, і я така щаслива від цього…

— Ти просто ідеальна, Руто… — прошепотів Макс мені в шию, ковзаючи губами по моїй шиї і підводячи мене до того трону. Він зняв з нього наручники, а потім повів мене до ліжка, продовжуючи цілувати. — Як щодо наручників? — запитав, коли вкладав мене на ліжко. — Я можу пристібнути твої руки згори. Буде незвично. Якщо ти довіряєш мені. 

 — Я довіряю тобі, — я усміхнулась. — Давай спробуємо…

— Але спочатку треба зняти зайве, — він торкнувся моєї кофтинки і потягнув її вгору, знімаючи з мене через голову.

Я  підняла руки, дозволяючи роздягнути себе. 

 — Тепер мені лягти на ліжко? — запитала в Макса. 

— Так, — він кивнув. — І я пристібну твої руки. Якщо тобі стане некомфортно — скажеш, і я одразу їх зніму, добре? Це все має приносити тільки задоволення, а не дискомфорт. 

— Добре, — я кивнула. Відчувала трохи хвилювання, адже це був новий для мене досвід. Але я повністю довіряла Максу. 

Макс ледь облизнув губи і допоміг мені лягти, потім завів мої руки вгору, перекинув наручники через один з прутиків ліжка і клацнув на моєму запʼястку перший з них.

— Не тисне? Вони мають бути мʼякі через те, що оббиті шкірою.

— Все добре, — я усміхнулась. — Давай другий. 

Макс кивнув і тепер клацнув другий наручник на моїй правій руці. А потім подався вперед, до мого вуха:

— Це виходить, я не зможу зняти з тебе одяг повністю, принаймні, верх… Зможу тільки привідкрити необхідні мені місця. 

— Так, — я сама відчула збудження, — Це якось незвично, але мені подобається…

— Руто… — він торкнувся губами моїх губ, прикриваючи очі. Його долоня торкнулась моєї щоки.

Макс ліг поруч, його друга рука обійняла мене за талію, ледь повертаючи мене до нього. 

— Я дуже тебе кохаю, Максе, — прошепотіла я, облизнувши губи. 

— Я теж кохаю тебе більше за все на світі… Божеволію від тебе, — він знову поцілував мене, притискаючи мене ближче до свого тіла, так, що я відчула, наскільки він збуджений. 

— Тепер уже ніхто і ніщо не стане нам на заваді, — сказала я. Все моє тіло тремтіло в передчутті того, що зараз мало відбутися. 

— Я не дозволю нікому і нічому стати між нами… — прошепотів він і втягнув мене в черговий поцілунок, а його рука потягнулась під тканину моєї кофтинки…