38. "Друг, так друг"

Тут мені на думку спала одна ідея. 

 — Ніку, а можна тебе запросити гостем на зйомки відео для мого блогу? — запитала я.  — Думаю, моїм глядачам буде цікаво послухати справжнього поліцейського, який якраз розслідує заплутану кримінальну справу…

— Гостем? Ну навіть не знаю… Я то не проти, але не впевнений, що в мене все вийде невимушено. Я ніколи не знімався для камер. 

 — Давай спробуємо, це ж не прямий ефір буде, якщо щось не сподобається, я виріжу той момент, — стала вмовляти його я. 

— Ну, добре… Тільки покажеш мені все перед тим, як виставляти. Тоді я не проти. 

 — Супер, коли тобі буде зручно прийти до мене у студію?

Ми домовилися на завтрашній вечір, і я повернулася назад на пари. Решта дня пройшла як завжди, а увечері мені подзвонив Макс.

— Привіт, як твої справи? Я сьогодні повертаюсь з невеликого відрядження, може, приїдеш до мене завтра ввечері? — запитав він. — Я дуже скучив. 

 — Я теж скучила, — відповіла я. — Але на завтра в мене запрошений гість для зйомок, може уже післязавтра проведемо вечір разом?

— Він що, ввечері буде у тебе? Це чоловік? — одразу почав розпитувати Макс. 

— Ну, не в мене вдома, а в студії, — пояснила я. — Так, це чоловік, поліцейський, який розслідує ці вбивства, має бути дуже цікава розмова! 

— Він же тобі не подобається? — запитав раптом Макс. 

— В якому плані? — не зрозуміла я. — Нік — мій друг, якщо ти про це. 

— Ну, добре, друг так друг, — погодився він. — Тоді побачимось вже післязавтра. 

 — Так, я з нетерпінням буду чекати нашої зустрічі, — сказала я. — Цілую тебе…

***

Наступного вечора Нік сидів у моїй студії, перед нами стояли чашки з чаєм і вся атмосфера була схожа б на дружні посиденьки, якби не камера, що стояла навпроти нас і вела запис. Спершу Нік почувався трохи скуто, але згодом йому вдалося розслабитися і забути про камеру. 

 — Розкажи, будь ласка, над якою справою ти зараз працюєш, — попрохала його я. 

— Зараз у відділку у нас декілька резонансних справ. Але веду я тільки одну з них. У нас завжди йде розділення на команди. Я веду справу про нового київського маніяка, який вбиває молодих жінок, зазвичай студенток. Ну, я зможу розповісти вам тільки те, що не під грифом "секретно" і не нашкодить розслідуванню, — додав він тут же. — Руто, можеш задавати питання, може так буде зручніше. Бо я не дуже розумію, що саме цікаво твоїм глядачам.

 — О, їм цікаво усе, — засміялась я. — Зазвичай, коли я роблю прямий ефір, надходить безліч запитань до гостя. Але сьогоднішня розмова у нас буде в записі, тож мучити тебе, Ніку, запитаннями буду я. Скажи, будь ласка, який “почерк” у цього маніяка? Чи є якісь особливості, за якими можна визначити, що це діяв саме він?

— Ну, ми бачимо чітку схожість статусу і зовнішності жертв. Зазвичай це студентки, які навчаються на бюджеті, та ще й в одному і тому ж виші. Вони всі мають красиву фігуру і доволі яскраву зовнішність. 

 — А у вашій команді є профайлер, який створює психологічні портрети злочинців? Чи це тільки в США так відбувається?

— Наразі в Україні активно розвивається ця гілка, але конкретно у нас поки що окремої людини для цього нема. Ми всією командою створюємо портрет злочинців, як і раніше. 

 — А як ви вийшли на цього злочинця? Я так розумію, він і його спільник уже затримані?

Нік розповів коротко про затримання викладача-гвалтівника.

— З цим є певні нюанси, — сказав Нік. — Напарник гвалтівника, той, хто за нашими підозрами і судячи з доказів, робив наводки і потім скоріш за все вбивав жертв, навідріз відмовляється від своєї причетності до злочинів. Можливо, він хоче прикинутись психічно неврівноваженим для того, щоб йому змінили міру покарання, щоб посадили в психлікарню замість тюрми. Але ми обовʼязково покараємо його справедливо. 

 — Дуже дякую тобі, Ніку, що прийшов до мене в гості і розповів про подробиці цієї резонансної справи, — сказала я. — Мені подобаються такі сміливі і  самовіддані чоловіки, як ти, я сподіваюся, ми ще зустрінемося і поговоримо про інші твої розслідування…

Продовження —  щодня о 21.00! 

Додавайте книгу в бібліотеку і ставте їй сердечко, щоб нічого не пропустити!