— Привіт, — Макс обійняв мене. — Всі справи поробила? Готова кататись?
— Ага, поїхали, — кивнула я. Намагалася при цьому не дивитися в бік Ніка.
Але схоже, Макс помітив мою дивну реакцію.
— Ти щось помітила? Ту дивну машину? — він обернувся до машини Ніка. — Чоловік з неї вийшов з підʼїзду прямо перед тобою.
— Так, я знаю, це мій знайомий, — сказала я. — Тому я й глянула на його машину. Але нічого дивного я не помітила, все нормально.
— А, ну тоді добре, — він трохи розслабився. — А то з цими різними покидьками вулиці міста стали небезпечнішими останнім часом. Будь ласка, будь обережна, Руто.
— Поряд з тобою мені нічого не страшно, — усміхнулась я.
— Так, я нікому не дам тебе образити, — кивнув Макс. — Добре, сідай на мотоцикл. Зараз ми заїдемо на околиці і я там буду вчити тебе водити.
Я сіла на мотоцикл, кинувши останній погляд на Ніка, і за мить Макс завів двигун, і ми швидко виїхали з двору.
Їхали як завжди дуже швидко, я любила ці поїздки. А потім Макс зупинився на доріжці закинутого стадіону, того самого, де стартували перегони. Встав з мотоцикла і сказав:
— Сідай за кермо, а я сяду позаду.
Я відчула, як моє серце забилося швидше, коли пересіла перед ним, і знову відчула тепло його тіла позаду.
— Щоб витиснути газ, треба повернути праву ручку керма, щоб вкючити переднє гальмо — важіль перед нею, заднє гальмо — педаль під правою ногою. Для безпечного гальмування треба використати обидва гальма одночасно, але основну силу прикладаєш на переднє, десь дві третини, — пояснив він, одночасно показуючи мені все це на мотоциклі. — Запамʼятала?
— Так, — кивнула я.
— Зараз заведи мотоцикл ключем, — він взяв мою руку в свою і поклав її на ключ, повернув його і мотоцикл загудів. — А тепер повільно витисни газ.
Я обережно натиснула на газ, і мотоцикл рушив з місця. Я тримала кермо дещо напружено, але те, що Макс був поруч, додавало впевненості.
— У тебе добре виходить, — підбадьорив він мене, кладучи свої руки поверх моїх. — Трохи розслаб долоні. Не чіпляйся за кермо мертвою хваткою.
— Добре, — я й справді трохи розслабилась. — На гонках я, мабуть, зайняла б перше місце ззаду…
— Ну, всі з чогось починають, — він чмокнув мене в шолом. — Давай, додай трохи газу.
Я обережно додала ще газу, мотоцикл поїхав швидше, і я відчула справжній драйв.
Тоді Макс знову поцілував в шолом. Це було трохи кумедно, і допомогло розсбалитись остаточно.
Його сильні впевнені руки на моїх запевняли, що все буде добре. Я витисла газу і ми поїхали дуже швидко. З гальмуванням Макс все ж допоміг, однак воно все одно вийшло не дуже плавним.
— Ну, гальмування треба буде тренувати, — сказав він, знімаючи з мене шлем і вішаючи його на бік мотоцикла та розвертаючи мене до себе.
Коли наші погляди зустрілись він погладив мене по щоці і подався вперед, торкаючись губами моїх губ і прикриваючи очі.
Я відповіла на поцілунок, почуваючись найщасливішою людиною цієї миті. У мене було все, про що можна було тільки мріяти.
— Ти найкращий, — прошепотіла я, коли наші губи розімкнулись.
— Це ти найкраща, — видихнув він мені в губи. — Поїдемо сьогодні до мене?
— Залюбки, — усміхнулась я.
— На шляху заїдемо за чимось смачненьким, зараз все організую…
***
І хоч ми приїхали до будинку Макса з гарячею їжею, щойно зайшли туди, він одразу втягнув мене в поцілунок. Пакет з їжею залишився в коридорі, а він підхопив мене під стегна, беручи на руки і продовжуючи цілувати….
Пару разів він ледь не спіткнувся, але врешті-решт доніс мене до спальні і вклав на ліжко, знову цілуючи.
Я сама почала його роздягати, мої руки тремтіли, дихання переривалося… Так хотілося якомога швидше опинитися в його обіймах,і щоб ніщо не заважало нам…
#217 в Любовні романи
#51 в Короткий любовний роман
#26 в Детектив/Трилер
#10 в Трилер
Відредаговано: 31.03.2026