5. Нове завдання

Сестра іноді переглядала мої відео, а мама в основному дивилася в ютубі щось про зірок або кулінарію, а трукрайм ніколи не входив в коло її інтересів. Якби Міла не увімкнула їй мій канал, мама ніколи б сама на нього не натрапила. 

— Блін, я ж просила її тобі не показувати, — вирвалося у мене.  — Мамо, це моя робота, от і все. Я так заробляю гроші, — спробувала аргументувати так, щоб їй не було чим заперечити. 

— Ти вплутуєшся в небезпечні речі. Я не хочу, щоб ти займалася подібним, Руто… Ти ж знаєш, після того що трапилось, я… — вона замовкла. — Будь  ласка, видали той канал. Якщо тобі мало грошей… Я буду давати тобі більше. Ще трохи лишилось тих грошей для вас з сестрою… 

— Мамо, я доросла людина, мені вже двадцять років, я сама можу себе забезпечити, а твої гроші хай будуть для вас із Мілою. Не хвилюйся, той канал просто розповідає про кримінальні теми, але сама я до криміналу не маю жодного відношення. Це зовсім не небезпечно. 

— Це ти так думаєш… Тато теж думав, що в безпеці, він не займався нічим кримінальним, — вона зітхнула. — І до чого це призвело?... 

— Ну, в тата хотіли віджати бізнес, а він був проти, — я зітхнула. — Це абсолютно різні речі. А в мене все законно, я плачу податки, не маю ніяких ворогів. Якщо там хтось і пише якісь дурниці в коментарях, то їх зараз всім пишуть. Є такі тролі, які і під фото твоєї кішки можуть гидоту написати… Так я ж не кажу тобі, що постити фото Мурки небезпечно! 

— Сподіваюсь, все буде добре, і я дійсно дарма переживаю, — вона зітхнула. — Але мила, обіцяй, що будеш обережна. 

 — Обіцяю, буду обережна, — сказала я, додавши у голос максимум щирості. — Не турбуйся, мамо, я тебе дуже люблю.  Зі мною все буде добре…

***

В університеті сьогодні не було нічого особливого. На всіх парах я мало не засинала… Все ж, через ті нічні перегони я не виспалась. З іншого боку, я не жалкувала, що сходила туди. 

Макс здався мені цікавим, загадковим і дуже притягаючим. Було в ньому щось таке особливе, через що я знову і знову згадувала його весь день.

Ну чому він навіть мій номер не запитав? Якби я йому не сподобалась, він би не пропонував мене підвезти, хіба ні?

Коли я вирішила зайти в телеграм вже на шляху додому, то побачила, що шеф скинув мені щось.

Коли розкрила переписку, то дуже здивувалась. Це була статистика якогось посту.

Я зайшла на канал і побачила пост з фото Макса.

Там було дуже багато лайків і коментарів. В багато разів більше, ніж зазвичай.

Я зайшла в коментарі і побачила, що більшість з них була від дівчат.

"Він такий красунчик…"

"Такий гарячий, дайте номерок!"

"Шкода, що пів обличчя приховане, хоча я не сумніваюсь, що він і там красень!"

"Сексі-гонщик, куди піти, щоб познайомитись?"

"Напиши мені, виконаю будь-які твої фантазії, можу бути як зверху, так і знизу, або на колінах"...

Останній коментар чомусь викликав у мене роздратування. Через таких коментаторок про жінок узагалі чоловіки думають зневажливо, що всі вони легкодоступні. 

А може, просто я розгнівалася через те, що цей коментар стосувався Макса? Все ж, він мені сподобався, хоча я не знала про нього нічого, окрім його імені. Може, він узагалі одружений. Або гей. Або асексуал… 

***

Ближче до вечора шеф зателефонував мені, він рідко дзвонив, тож я одразу взяла слухавку.

— Руто, ти не повіриш! Твої фото тепер всюди! У нас купа нових фоловерів! Я даю тобі нове завдання! Ти маєш ходити на ті перегони і фоткати цього хлопця, поки люди так на нього реагують! А ще, я хочу, щоб ти взяла у нього якесь інтервʼю. Раз він дав тобі його сфотографувати, то може і інтервʼю дасть! 

 — Хм, ну, я спробую, але нічого не обіцяю, — сказала я ніби нехоті, хоча моє серце одразу забилося швидше при думці про таємничого Макса.  — Може, він принципово не дає нікому інтерв’ю…

— Так, ти хоча б спробуй! — зрадів шеф. — Розраховую на тебе! Дізнаюсь, коли будуть нові перегони…