Риба і човен

Жив колись рибалка, який щоранку виходив на озеро у своєму маленькому човні. Він знав, де найкращі місця для риби, але часто ловив дуже мало. Одного разу до нього підійшов мандрівник і запитав:

— Чому ти йдеш на озеро кожного дня, якщо іноді нічого не ловиш?

Рибалка посміхнувся:

— Бо я не ловлю рибу лише для себе. Я ловлю її для сім’ї, для сусідів і для тих, хто потребує. І навіть якщо сьогодні нічого не спіймаю, завтра буде новий день.

Мандрівник задумався і вирішив допомогти. Він запропонував рибалці нову мережу, міцнішу та більшу. Рибалка взяв її, але попередив:

— Мережа — лише інструмент. Щоб улов був великий, треба терпіння, знання і розуміння води.

Вони разом вийшли на озеро. Перші години були марними — риба не клювала. Мандрівник зітхав:

— Навіщо ми це робимо? Це марна праця!

Рибалка поглянув на нього спокійно:

— Не всі плоди видимі одразу. Інколи важливіше сам процес — уважно слухати вітер, воду, хвилі. Кожен рух човна, кожне опускання сітки — це урок.

Нарешті, після довгих годин, мережа наповнилася рибою. Мандрівник здивовано вигукнув:

— Як ти це зробив?

— Я просто робив своє, — відповів рибалка. — І не забував, що риба приходить тоді, коли вона готова, а не тоді, коли я хочу.

Минуло кілька років. Рибалка навчав молодих учнів. Він казав:

— У житті, як на озері, важливо розуміти: плоди приходять не завжди одразу. Терпіння, уважність і робота — ось секрет.

Одного дня до нього прийшов мандрівник, який тепер сам став рибалкою:

— Твої уроки змінили мене, — сказав він. — Я зрозумів, що справжня нагорода — не лише улов, а вміння чекати й навчатися.

Роз’яснення:

Ця притча вчить терпінню і розумінню природного порядку речей. Результати приходять не завжди швидко, але уважність, постійна праця і терпіння приносять справжні плоди.

Сенс притчі:

Не прагни миттєвого успіху. Дій чесно, наполегливо і з терпінням, і твої зусилля принесуть плоди у свій час.