ПритчІ
Притча про будинок над хмарами
Один чоловік переїхав в село,
Подалі від гамору й пилу столиці.
Вподобав собі запустіле житло,
Високо в горах, немов на дзвіниці.
Полагодив хатку, дах перекрив,
Тепло та затишно стало в оселі.
На новосілля селян запросив,
І сходи надійні він висік на скелі.
Деякі люди охоче пішли,
Несли молоко або мед, або сало.
На гору з гостинцями вранці зійшли,
Постукали в двері, коли ще світало.
А деяким лінь підніматись було,
Хоч сходи для них прорубали нагору.
"Що там дивитись, житло як житло?"
І навіть не вийшли із власного двору.
"Мабуть, наш сусід обкрадає гостей
Та зілля якесь підливає до чарок.
А ті, мов телята пішли, ще й дітей
З собою взяли, як до вовка курчаток!"
Плітками живились, мов свині з корита,
Це ж легше, аніж підніматись по сходах
В оселю, яка для них завжди відкрита
Над хмарами, високо-високо в горах.
Відредаговано: 01.10.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
