Присутність

ФІНАЛ

Іноді відповідь не приходить у словах.
Вона не з’являється як висновок і не оформлюється як думка.
Тиша більше не є порожнечею.
Вона перестає бути відсутністю і стає простором, у якому нічого не потрібно заповнювати.
У ній зникає поспіх.
Зникає напруга пошуку.
І те, що колись вимагало пояснення,
повільно втрачає свою необхідність бути поясненим.
Тиша не дає відповіді.
Вона просто дозволяє їм більше не бути потрібними.
У ній є присутність.
Не гучна і не виражена.
А така, що не вимагає підтвердження.
І питання більше не звучить як рух назовні.
Воно розчиняється в усвідомленні того, що нікуди не потрібно приходити.
Бо те, що шукалося,
не було відсутнім.
І тоді навіть “відповідь” втрачає значення.
Залишається лише тихе розуміння:
ти не поза цим.
ти не поруч.
ти — в цьому.

Олександра Дивосвіт

Подобається

#849 в Сучасна проза

У тексті є: про вічне

Відредаговано: 28.04.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись