Основні поняття

У мистецтві існує багато різних визначень, схожих абстрактних понять: творчість, мистецтво, краса, піднесене, духовне, гармонійне, прекрасне, або навпаки потворне. Всі ці поняття об’єднує одна наука естетика. Зараз ми розглянемо основні офіційні визначення, і спробуємо розібратися, на скільки, вони пояснюють суть цих понять.
    Естетика - це наука про процес, в результаті якого людина відчуває і переживає стан духовно-чуттєвої ейфорії, захоплення, невимовної радості, блаженства, катарсису, духовної насолоди, свою органічну причетність до універсуму у єдності його духовно-матеріальних основ та свою сутнісну нероздільність з ним, а часто і конкретніше - з його духовною першопричиною, для вірян - з Богом. 
    Творчість - процес діяльності, що створює якісно нові матеріали й духовні цінності, або підсумок створення об’єктивно нового. Ніхто, крім, можливо, автора, не може отримати в точності такий же результат, якщо створити для нього ту ж вихідну ситуацію. Таким чином, в процесі творчості автор вкладає в матеріал, крім праці, деякі можливості, що не зводяться до трудових операцій чи логічного висновку, та висловлює в кінцевому підсумку якісь аспекти своєї особистості. Саме цей факт додає продуктам творчості додаткову цінність в порівнянні з продуктами виробництва. У творчості має цінність не тільки результат, але і сам процес.
    Краса - категорія позначає досконалість, гармонійне поєднання різних аспектів об’єкта, при якому останній викликає у спостерігача естетичну насолоду. 
    Прекрасне - твори мистецтва, які доставляють почуттям естетичну насолоду, а також втілюють у предметно-чуттєвій формі свободу і повноту творчих, пізнавальних здібностей людини. Прекрасне завжди пов’язане з поняттям естетичного ідеалу.

     В естетиці існує кілька моделей розуміння прекрасного.
    1.  Ідеалістична модель. Розуміється як втілення Бога або абсолютної ідеї в конкретних речах чи явищах.
    2.  Матеріалістична модель. Прекрасне - природний прояв об’єктивних властивостей дійсності, найбільш близьких до природи.
    3. Суб’єктивістська і релятивістська моделі. Прекрасне не є об’єктивне. 
Джерелом прекрасного виступає сама людина, його свідомість є мірою краси.

    З вищесказаного можна зробити висновок, що суть цих та інших понять, що вивчаються естетикою, зводиться до чогось абстрактного. Наприклад, естетика посилається на універсум, духовну першопричину і Бога; творчість говорить про якісь спонтанні можливості автора й аспекти його особистості; краса означає неконкретні поняття досконалості й гармонії, які в свою чергу посилаються на геніальність. 
    Прекрасне також не дає ніякої визначеності й відсилає до якогось естетичного ідеалу, приводячи чотири абстрактних моделі свого джерела. А саме,  Бога чи абсолютну ідею (але хто такий Бог і в чому його ідея?). Природу — однак, на якому принципі ґрунтується краса природи -  її прекрасність дуже відносна. Свідомість людини як міру краси - але що рухає людиною?..
    Зрозуміло, що глибинна суть цієї теми утаємничена. Навіть люди, що досягли успіхів у творчій діяльності, не мають тут чіткої відповіді. Натхнення приходить і відходить...
І визначити якусь закономірність в цьому процесі, поки що не вдається...