Розділ 12. Трофей у боротьбі

Кінні змагання — це не вся програма першого дня турніру. Надя здогадувалася, що передбачено ще якесь шоу.

— Зараз виступатимуть циркачі, — збуджено прошепотіла Лізі. — Жонглери, канатоходьці, комедіанти.

І поки арену готували до їхнього виступу, розважати глядачів знову взялися трубачі. Вони стали по периметру і засурмили так, що Надя почала серйозно хвилюватися за цілісність власних барабанних перетинок. І чому місцевий етикет наказує жінкам носити з собою віяла, коли набагато практичніше було б мати беруші?

Трубачі все дуділи і дуділи, і Надія раптом усвідомила, чому її так дратує гучний звук — у неї розболілася голова. Сьогоднішній день трохи перевтомив яскравими враженнями. Напевно краще повернутися до себе і трохи перепочити. Бо попереду сеанс з королем — треба бути в формі. Як би їй не хотілося подивитися на виступ місцевих комедіантів, але Надя вирішила піти. Базиль та Лізі зголосилися провести, але вона переконала їх залишитися. Чому вони мають через неї пропускати шоу? Це Тай-Наїль — тут, на жаль, не подивишся дійство пізніше у записі на Ютубі.

Що далі від трубачів, то легше ставало голові, але несподівано намалювалася нова проблема на Надину голову. Позаду почулися швидкі тверді кроки. Вона здогадалася, що хтось хоче наздогнати її. Наступної секунди дорогу перегородила могутня постать.

— Міледі, дозвольте дізнатися ваше ім'я.

Вона підвела погляд. О, та це старший братик-блондин — Лорд Вільгельм.

— Надія, — задовольнила вона його цікавість. — А ви, власне, з якого питання? — Спробувала обійти лицаря.

— Я рідко згоден з братом, — Вільгельм зробив крок убік, не даючи втекти. — Але не цього разу. Ви найпрекрасніша з усіх жінок на сьогоднішньому турнірі, — на відміну від молодшого, старший говорив різко — без будь-якої галантності.

— Дякую, звичайно, за комплімент, мілорде. Але мені б пройти.

— Завтра я візьму реванш. У вас буде ще одна троянда.

Угу. Наді хоч би з тією, з попередньою, розгрібти проблеми.

— Ви подаруєте мені танець? — знову завадив спробі втечі Вільгельм.

Ні, ну от чого він причепився? Надії тільки бракувало стати трофеєм у давній боротьбі двох братів.

— Якісь проблеми? — голос Ерланда пролунав над самим вухом.

Як йому вдалося так тихо підійти при його габаритах? Він зміряв Вільгельма важким поглядом:

— Вас не вчили поступатися дамам дорогою?

Білявий лицар нарешті відступив у траву, дозволяючи Наді пройти. Але кілька десятків метрів, що залишилися до палацу, їй все одно не вдалося подолати на самоті. Тепер до неї приєднався Ерланд.

— Дозвольте вас провести, — не запропонував — наказав.

Такий, як завжди, спокійний та монументальний, наче скеля. Але ні, Надя відчувала, що скеля в цей момент геть не в настрої.

— Чому ви не залишилися подивитися виставу циркачів? — спитав він, дивлячись на троянду в руках Наді, ніби саме троянда завадила перегляду шоу.

— Розболілася голова.

Погляд Ерланда пом'якшав.

— Запросити лікаря?

— Дякую, Ваша Величносте. Не потрібно. Трохи відпочину і все мине.

Хто їх, місцевих ескулапів, знає — що в них тут за методи лікування. Пропишуть порошок з якихось сушених мишачих хвостів. А Надії б таблетку анальгіну. Але через її відсутність згодиться і півгодини тиші.

— Сьогоднішній сеанс скасовується? — зробив висновок Ерланд.

Ого, невже Надя почула нотки жалю?

— Що ви, Ваша Величносте, сеанс відбудеться за будь-якої погоди.

— Хочете провести його на свіжому повітрі? — по-своєму зрозумів її слова король.

— Я мала на увазі інше. «За будь-якої погоди» — так кажуть у нас, коли хочуть наголосити, що жодні обставини не скасують наміченого.

— Але все одно проведемо сеанс на свіжому повітрі. Прогулянки — найкращий засіб від головного болю.

Чому б і ні? Надя не стала заперечувати.