Розділ 10. Дорожній сеанс

Арчибальд незграбно оступився і мало не розтягнувся під колесами карети. Йому довелося хапатися за поруччя, щоб не впасти. А навіщо було задкувати? Виходив би як усі нормальні люди —  обличчям уперед. Ерланд поспостерігав у вікно за вайлуватим борсанням громіздкого Радника, і щойно той забрався подалі, вийшов, залишивши Надію в кареті одну —  вирішив, що краще їхатиме верхи. Ось і навіщо тоді було видворяти Арчибальда? Хоча Наді, звичайно, сподобалося те елегантне легке знущання, з яким король послав Радника. Схоже, Його Грізній Величності припало не до смаку, як поблажливо-зневажливо підданий відгукувався про Надію та її розумові здібності. І це приємно лестило Надиному самолюбству. Хоча інцидент мав один побічний ефект —  вона нажила собі недруга. Такі, як Арчибальд, образ не пробачають.

Подорож у кареті королівством паралельного світу —  оце екзотика так екзотика. Надя зручно вмостилася біля вікна і дивилася на всі придорожні пейзажі. Шкода, звичайно, що її розкішний транспортний засіб не був укомплектований екскурсоводом. Вона б не відмовилася, щоб хтось розповідав про місцевість, якою проїжджав кортеж: про села, річки, поля, пагорби.

Ну ні то й ні. Вона змирилася з перспективою провести час у дорозі в гордій самотності. Але після чергового невеликого привалу до карети зайшов Ерланд. У його плани, звичайно, не входило брати на себе роль гіда —  він з'явився з іншою метою. З якою —  легко здогадатися. У руках король тримав дорожні шахи. Хоче продовжити партію? А якщо точніше —  почути продовження історії про Королеву. До речі, так —  судячи з того, що почали густішати сутінки, якраз настав час чергового сеансу. Цікаво, це тому він не залишився в кареті відразу —  хотів продемонструвати, що не настільки згорає від нетерпіння, щоб розпочинати сеанс раніше встановленого часу?

Ерланд зробив якісь маніпуляції з важелем, вбудованим у корпус карети, і між двома сидіннями висунувся розкладний столик. Салон королівського транспортного засобу став чимось нагадувати купе потяга.

—  Ви пам'ятаєте, як стояли фігури на дошці після вашого останнього ходу? —  Ерланд сів навпроти і висипав на стіл вміст шахової коробки.

Звичайно, ​​Надя жодного поняття не мала. Під час сеансів її голова була зайнята не запам'ятовуванням комбінацій на дошці, а зовсім іншим. Втім, Ерланд не чекав її відповіді, а сам почав розставляти білі та чорні фігури на потрібні позиції.

Карета неквапом рушила. За вікном попливли ті самі чудові горбисті пейзажі.

—  Вчора ми закінчили моїм ходом, —  нагадала Надія. —  Отже, тепер ваша черга ходити.

Ерланд, звичайно, зрозумів натяк —  Надя чекала не лише його ходу, а й відповіді на запитання, яким закінчився минулий сеанс.

—  Ви питали, чому Королева так вчинила. Чому не відмовилася виходити заміж, хоч і розуміла, що цим прирікає себе на смерть, —  він різко зрушив одну зі своїх фігур. Перемістив на таку позицію, що Надіна шахова королева опинилася під загрозою.

—  Ви знаєте відповідь? —  поцікавилася Надя.

—  Я знаю, якої відповіді ви від мене очікуєте.

Навіть так.

—  Якої?

—  Королева закохана. Її любов настільки сильна, що вона готова пожертвувати собою. Вирішила, що буде краще, якщо їй залишиться прожити всього кілька місяців, але з коханим, ніж ціле довге життя, але без нього, —  Ерланд глянув у вічі. —  Такої відповіді ви від мене очікували, чи не так?

—  А ви з нею не згодні?

—  Ні, —  погляд Його Грізної Величності став важким.

—  Чому? Вважаєте, що таких сильних почуттів не існує? —  Надя не опускала очі. Очі в очі —  найкращий, майже єдиний спосіб контакту з гранітною брилою. —  Вам знайомі такі почуття? Ви колись кохали?

Ерланд не відповів. Мовчав з хвилину, потім сказав:

—  Справа не в цьому. Королева мала про все розповісти Королю, якщо насправді кохала.

—  Як вона могла? Тоді він скасував би весілля. І навіть більше. Знаючи, що його друга дружина має померти, він залишився б неодруженим все життя. Хіба зміг би він стати катом? Чи міг би повести до вівтаря жінку, розуміючи, що цим прирікає її на смерть? У нього ніколи не було б другої дружини, а отже, і третьої, з якою він міг би прожити довге життя і яка народила б йому спадкоємців. Королева не могла так вчинити з коханим.

—  Вона мала розповісти, —  уперто повторив Ерланд. —  Король мав про все дізнатися.

—  Ви гніваєтеся на неї? Засуджуєте її вчинок?

—  Ваш хід, —  замість відповіді нагадав Його Величність. —  І нехай цього разу зробить хід Король.

Король, так Король. Надя взяла в руку фігурку:

—  Наш Король сильний розумний і суворий. Він підтримує порядок у всьому королівстві. Навіть найлютіші вороги шанують його. Навіть друзі побоюються. Він молодий, але вже знає, що таке гіркота втрати. Його перша дружина померла. Він довго оплакував її, своє перше кохання. Але потім зустрів іншу. Вона стала його втіхою. Вона стала його радістю. Його пристрастю. Його божевіллям. Його життям.

Вона лежить поряд у подружньому ложі, його прекрасна Королева, така досконала, така відчайдушно бажана. Ще спить, хоча промені сонця вже давно пестять її дивовижну ніжну оксамитову шкіру. Останнім часом вона чомусь стала трохи бліда. Але навіть цей фарфоровий, з легкою синявою колір, здається Королю божественно спокусливим. Він торкається губами шиї —  лоскоче, пестить, чекає, коли вона прокинеться і посміхнеться йому, ласкаво, звабливо, як уміє лише вона. Він тягнеться до тасьми нічної сорочки. Мріє якнайшвидше стягнути тканину, яка заважає йому насолодитися красою чуттєвого тіла. Королева прокидається, але на обличчі немає посмішки. У її очах він бачить тривогу. Її руки тягнуться до коміра і нервово зав'язують тасьму.

«Мій Королю», —  винувато шепоче вона. —  «Не зараз».

«Тобі нездужається?»

«Все нормально. Просто погано спалося. Принеси мені будь ласка води.»

Король іде. А Королева стирає з чола холодний піт. Щойно вона мало не спізнилася. Ще трохи, і він міг би побачити виразки. Опівночі лікар їх обробив. Але за ніч з'явилися нові. Королева відчувала, як пече груди та стегно, лікоть, живіт, поперек. Їх не менше п'яти. А завтра буде ще більше. Процес не зупинити. Королева знала, що так буде. Була готова. Майже готова. Як швидко пролетіли ці кілька місяців щастя. Вона не встигла насолодитися вдосталь, не встигла надихатися своїм Королем, але її втішало, що вона все зробила правильно. Коханий буде щасливим. Він матиме третю дружину, яка народить йому спадкоємців.