Розділ 24 Історії біля каміна та смак Нового Світу

Адаптація нових гостей у київській квартирі проходила неймовірно тепло та жваво. Вітальня Ортлінських цього вечора перетворилася на справжній дипломатичний центр кількох вимірів.

Насамперед Рафталію і Мелті вирішили нагодувати. Коли Наташа та Юміна запросили їх на сучасну кухню, Рафталія застигла на порозі здивовано.

— Це... кухонні плити без дров та вугілля? — прошепотіла Рафталія, обережно піднявши руку до гладкої панелі. — А вода з крана тече сама, чи варто тільки повернути важіль?!

Але справжнє захоплення у неї викликали не прилади, а частування. Наташа приготувала для гостей запечене м'ясо з картоплею та подала свіжі київські торти з чаєм. Коли Рафталія спробувала перший шматочок, її пухнасті вушка радісно притулилися до голови, а хвостик весело завиляв з боку на бік.

— Це... неймовірно смачно! — зі щирою радістю вигукнула вона, акуратно тримаючи вилку. — У нашому світі таку їжу подають хіба що на королівських бенкетах, та й то не скрізь!

Поки Мелті та Рафталія насолоджувалися вечерею, у вітальні почалася глибока розмова. Мелті сиділа навпроти Віктора Ортлинського і з легким сумом у голосі ділилася історіями зі свого світу:

— Моя мама, королева Мірелія, завжди була для мене прикладом мудрості та сили. А моя сестра, хоч між нами і відбувалося багато складнощів, все одно залишається частиною моєї родини... Але правити державою в такому юному віці, коли на твоїх плечах лежить відповідальність за весь народ і боротьба з Хвилями — це дуже нелегкий тягар.

Сарада Учиха, що сиділа неподалік на дивані, поправила окуляри і з деякою розгубленістю подивилася на Мелті. У її рідній Селині Прихованого Листа був королівських династій у звичному розумінні, тому вона зовсім розуміла тонкощі життя молодої королеви.

— Ти... королева Мелті,— задумливо промовила Сарада. — Але ж ти зовсім молода, як і я. І ти вже керуєш цілим королівством, без батьків поряд у цьому світі?

Віктор Ортлинський, вислухавши Мелті з особливим батьківським розумінням, хитнув головою і м'яко, зі щирим співчуттям промовив:

— Бідолашна дівчинка... На твої плечі випала надто важка частка для твоїх років. Керувати державою без підтримки близьких — випробування нелегке.

Сарада уважно подивилася на Мелті, потім на її вірну захисницю Рафталію, і її погляд пом'якшав. Вона підійшла ближче і кивнула:

— Тепер я розумію... Ти теж борешся за свій дім і за своїх людей, Мелті. У моєму світі ми називаємо це «Воля Вогню». Якщо тобі чи Рафталії знадобиться захист чи допомога з тренуваннями, поки ми тут, ви завжди можете на мене розраховувати.

Мелті зворушено посміхнулася, а Рафталія вдячно кивнула юній Учісі. Різні світи, різні долі та магія переплелися в цій київській квартирі, зробивши їх усіх однією великою та дружною командою.