Сарада з певною обережністю погодилася піти за Юміною та Наталкою. Її дивувало буквально все навколо: гладкий асфальт, висотні будівлі з сотнями вікон, що світяться, і шумячі автомобілі. У її рідному світі ніндзя також були технології, але Київ виглядав зовсім інакше.
Коли вони піднялися на ліфті і увійшли до просторої квартири Ортлінських, Сарада ненадовго втратила дар мови від краси та затишку. У вітальні їх зустріли Суші та Лінсі.
- Ух ти! У нас знову гостя? - з радісним криком підскочила Суші. — І вона має такі класні окуляри!
— Ласкаво просимо, — ввічливо вклонилася Лінсі.
Наташа провела Сараду на кухню і поставила перед нею чашку з гарячим ароматним чаєм і тарілку з печивом. Учителька зробила ковток, відчула, як приємне тепло розливається по тілу, і трохи розслабилася.
— Здається, під час тренування я активувала нову маке-ніндзюцу або потрапила до випадкової просторово-часової аномалії, — пояснила Сарада, поправляючи окуляри. — Я намагалася відпрацювати один із складних прийомів, пов'язаний із миттєвим переміщенням, і раптом... простору наче розкрилося.
— Ми тебе добре розуміємо, — з м'якою усмішкою сказала Юміна. — Ми самі родом із магічного світу Белфаст і потрапили до Києва через портал. Але не хвилюйся: мій тато — король Віктор — і Лінсі чудово розуміються на стародавніх текстах і магії просторів. Ми обов'язково допоможемо тобі знайти спосіб повернутися до твоє Село Прихованого Листа!
— Король?.. — Сарада здивовано вигнула брову. — Тобто ви принцеси?
У цей момент у кухню з чашкою кави в руках зайшов сам Віктор Ортлінський у своєму бездоганному офісному костюмі.
— Саме так, дитино, — добродушно посміхнувся Віктор. — Вітаю тебе у нашій київській обителі. Юміна вже ввела мене у курс справи. Схоже, Київ стає справжнім перехрестям різних світів та вимірів!
Сарада подивилася на цю дивовижну родину — короля-топ-менеджера, принцес, які підробляють і навчають інтернет-культуру, і киянку Наташу — і не втрималася від легкої посмішки.
— Що ж... здається, моя мимовільна подорож обіцяє бути дуже цікавою!