Розділ 19. Гостя з Села Прихованого Листа

Через кілька днів після пишного весілля життя у Києві входило у своє звичне, затишне русло. Юміна та Наташа гуляли вечірнім парком неподалік будинку, насолоджуючись теплим осіннім повітрям та обговорюючи плани на вихідні.

Раптом повітря прямо над алеєю згустіло, затріщало і спалахнуло дивними фіолетово-чорними блискавками. У центрі простору утворилася глибока тріщина — зовсім нова, невідома до цього брама!

З магічного вихору, що закрутився, на землю з шумом впала молода дівчина. Портал одразу зітхнув, залишивши по собі лише легкий димок.

Юміна та Наташа миттєво кинулися до незнайомки. Дівчина підхопилася на ноги з неймовірною спритністю, швидко озирнулася на всі боки, поправляючи червону кофту і окуляри в стильній оправі, і насупилась:

— Де я?.. — насторожено спитала вона, розглядаючи незнайому архітектуру Києва та миготливі вогні ліхтарів.

— Тихіше, не бійся, ти в безпеці, — м'яко й спокійно відповіла Юміна, зробивши крок уперед і піднявши долоні, щоби показати відсутність ворожості. — Ти у місті Київ.

Дівчина на мить замислилася, переварюючи почуте, потім видихнула, розправила плечі і трохи кивнула:

— Я зрозуміла... Давайте познайомимося. Мене звуть Сарада Учіха. А вас як звати?

Юміна добродушно посміхнулася і зробила крок назустріч:

- Приємно познайомиться, Сарада! Мене звуть Юміна Ернеа Белфаст. А це моя дружина Наташа. Не хвилюйся, ми чудово розуміємо, як це — несподівано опинитись у зовсім чужому світі!

Наташа дружелюбно підморгнула гості:
— Ласкаво просимо до Києва! Схоже, наша Брама вирішила зробити нам ще один сюрприз. Ходімо до нас додому, вип'єш гарячого чаю і розкажеш, як ти тут опинилася!