Перший день в Академії

—— Ізі ти там де застрягла.

— а ось і реальність якою б вона там не була доречі мене звати Ізабелль Лайтвуд  ну а для друзів я просто Ізі, а це була моя тітка її звати Валері вона взяла наді мною опіку після смерті моїх батьків, мені було тоді вісім, ну принаймні вона так говорила але особисто я це не пам'ятаю впринципі діти в вісім років розуміють що і як , ну а в дорослому віці пам'ятають своє дитинство а от я ні, і це дуже дивно.

—— Ізі ти ідеш — короче кажучи сьогодні я переїжджаю у знамениту " Академію магії" і буду навчатися там три роки. Я дуже рада що я вступила  і нарешті з'їзду із цього триклятого дому.

——Ізабель не заставляє мене підійматися водій уже приїхав. 

——Та іду я іду— я вийшла з кімнати і вийшла на вулицю там стояла машина з водієм я сіла в машину і відкрила вікно.

——Ти ходьби сльозу пустила чи як .—сказала я як ми відїджали. Їхали ми довгенько близько 17 годин бо далі я не рахувала а спала ну приїхали ми в вечері наступного дня. Коли я вийшла з машини то передімною, постала розкішна велика будівля. Із фонтанами, садом,лісом, біля якого розкинувся тренувальний майданчик. Будівля була схожа на палац, але які палаци у двадцятому столітті.

——Ну все далі ви самі. — сказав водій і сів у авто, я кивнувши головою і попленталась у сторону академії, саме на середині свого шляху я згадала про свої речі які зникли тільки я вийшла з кімнати. А їх доречі було чимало три валізи і рюкзак .

—— А де мої речі — я спитала в водія 

——Речі у вашій кімнаті яка знаходиться на третьому поверсі під номером 365 як підійдете до дверей назвете ім'я прізвище і факультет. До нескорої зустрічі.— Дивний якийсь водій завів двигун і поїхав а я пішла далі.

Від автора 

Любі друзі вибачте за те що я так рідко викладаю нові сторінки книги але через ситуацію в Україні я незнаю коли зможу викласти продовження тому не хвилюйтеся все буде добре і я надіюсь що ситуація покращиться, ну і Слава Україні 🇺🇦