Частина 19

Дістались до міста вони, на диво, без пригод, а далі уже справа одного дзвінка. І знову маєток, здавалося, що Марі уже знає кожен камінь. Батьків у той час в домі не було, можливо це і на краще, лише прислуга почала метушитись довкола. Дивно, але в цьому домі, в якому виріс Адріан Альхич, в якому він провів все своє дитинство, із чим пов'язував себе, не відчував такого ж самого затишку, як у вбогій хатинці на краю села, куди випадково завела його доля. Він був збентежений, дуже збентежений...

Наступний день...

Марію знову розбудила прислуга, але вона, на диво, почувала себе бадьоро. Діана(покоївка) сказала, аби Марі йшла до низу. Там на неї чекало все сімейство Альхичів.

 - Марі, сьогодні за сніданком ми чекаємо гостей, - промовила Анна.

 - Доброго ранку, - відповіла Марі.

Анна лише зверхньо подивилась на неї, а пан Доріан, як завжди сліпив своєю усмішкою. Гості не змусили себе чекати, Марії вони були добре знайомі, і вона була дуже рада знову бачити Адама.

"І ось акторська гра на висоті! Анна  показує усмішку, корчить з себе зразкову дружину та матір, але найбільше дратувало те, що їй всі підігрують, пан Доріан всіма силами показує кохання до дружини, якого взагалі немає. Раніше Адрі робив так само, але зараз ні. Він просто дивився на них, на їх фальшиві усмішки та вимушену любов, і він зрозумів... Ті дідусь з бабусею любові не грали, вона була справжня, а тут лише фальшивка... Від усвідомлення цього, у Адріана побіг мороз по шкірі. Всі свої 17 років, він думав, що це нормально. Що так живуть всі, і іншого варіанту не існує. Аналізувши свою поведінку, поведінку батьків, його друзів, колишніх подружок, він не міг зрозуміти, що до них відчуває чи відчував, це був фальш? Чи все таки справжні емоції? Чи справді його друзі їм дорожать? Чи хоч одна з його подружок усміхалась по-справжньому? Чи він говорить те що хоче, чи те, що потрібно? Він жив з цією маскою всі свої 17 років,і думав, що це його обличчя. Чому саме зараз? Що в його житті змінилося, що він почав аналізувати подібні речі? Він змінюється, і причина тому вона..." - Думав Адріан споглядаючи на батьків, сім'ю Адама та Марію...