Розділ 4

-Ваша Високосте, прокидайтеся! Вам час вставати... 

Ліса продерла очі. Над нею стояла Джені і шторхала її за плече. За вікном уже світило сонце, а на годиннику була майже восьма ранку.

-Я запізнююсь в школу! - по старій звичці підскочила дівчина.

-Заспокойтесь, Ваша Високосте. Сьогодні у вас заняття щоденної етики та традиції. І починається це лише о 12:00.

Ліса згадала, що вона в палаці і більше не повернеться туди, де раніше вчилась. "Може це і на краще" - подумала дівчина.

-Ваша Високосте, вмийтеся та прийміть душ, а потім я допоможу вам одягнутись. Через годину у вас сніданок з принцом Іном, - нагадала Джені.

-Добре. Я уже іду, - сказала дівчина, піднімаючись з ліжка. Коли до дев'ятої залишалося п'ятнадцять хвилин, Ліса прийшла до зали.

-Сідайте тут, - Джису відсунула перед принцесою стілець. Після того, як прислуга вийшла, Ліса окинула оком кімнату, в якій сиділа. На її стінах висіли картини, а в кутках на підставках стояли величезні вази квітів. В той момент, коли погляд дівчини впав на мозаїку, якою було прикрашено стелю, двері зали відчинились і всередину увійшов Ін в супроводі двох своїх слуг.

-О! Ти вже тут? - він плюхнувся на стілець, мов мішок картоплі. "Ну і манери! А ще від мене чогось хоче..." - подумала Ліса, але вголос сказала:

-Що ти на мене витріщився?

-Та нічого. На таку фальшивку, як ти, немає чого й дивитися.

-Що?! Що ти сказав?! - Ліса різко піднялась із стільця.

-А що я? Хіба це неправда? - самовдоволено говорив хлопець, дивлячись на червоніюче лице своєї співбесідниці. - Ти робиш вигляд нівчому не винного ягнятка, яке потрапило не в своє стадо і шукає з нього вихід. А сама в душі радуєшся, що стала принцесою!

-Я...

-Не перебивай! Я не закінчив. Ти думаєш я не знаю? Ти робиш це тільки ради грошей, а не тому, що цінуєш слово дане твоїм предком!

У Ліси до горла підступив клубок. А так як вона не звикла плакати на людях, то побігла до себе в кімнату.

-Гей! А сніданок? Не будеш? - Ін крикнув їй вслід.

Ліса призупинилась. Вона взяла себе в руки і зайшла назад в залу. Дівчина сіла перед принцом і сказала:

-До твого відому, я прийняла таке рішення не через гроші... Я зробила це з поваги до свого дідуся й до самої себе. Ця обіцянка була дана моїм предком. Хто я така щоб її порушувати? А на рахунок сніданку... Їж сам, я не голодна!

Сказавши це, ліса вийшла з переможною посмішкою на вустах. А Ін залишився за столом. Він явно не очікував того, що мала зможе так гідно йому відповісти.

-Принц, Її Високість у своїй кімнаті?

-Так, вона там. Скажіть їй, нехай готується до занять. можливо я сьогодні туди зайду.

-Добре, як накажете, - вклонилася Джису і побігла до покоїв принцеси. - Ваша Високосте, вам пора готуватись до навчання. Уже за дві години ви маєте бути там.

-А що я маю підготувати?

-Ось. Я підготувала список того, що вам буде потрібно. Через дві години я по вас прийду, - вклонилась Джису й вийшла. Ліса розгорнула сувій, взяла свій рюкзак і почала складати причандалля: пенал олівців, зошит, блокнот, пару книжок та жменю цукерок на перекус. Після зборів у дівчини залишилось ще трохи часу. Вона дістала з шухляди свій записник креативних ідей і почала швидко занотовувати думки для нового оповідання. Як тільки вона закінчила, за дверима почувся голос її прислуги:

-Принцесо, вам час іти. Але мушу попередити, що вам змінили графік. В зв'язку з тим, що ваше весілля вже за тиждень, ви  маєте швидко освоїти весь основний матеріал.

-Добре, я старатимусь зробити все якнайкраще, - відповіла Ліса, шкорбаючи своїми балетками по коридору.

-Ось ми й прийшли. Це Грейс. Вона буде вашою вчителькою в палаці, - представила свою "колегу" Джису.

-Це велика честь для мене,- вклонилась Грейс. - Але давайте не будемо марнувати часу і відразу приступимо до роботи, - запросила вона принцесу до кімнати. - Ми почнемо з теорії. Ось книги. Прошу, прочитайте їх. Тут розповідається про історію та традиції королівської сім'ї. Якщо щось буде не зрозумілим - питайте.

-Всі? Я маю прочитати всі ці книги за сьогодні?!

-Не обов'язково. Але чим швидше, тим краще. Прошу, починайте.

Ліса відкрила першу і заглибилась в читання. Так пройшло три години. О третій Грейс  поставила на стіл чашку чаю та тарілку з печивом та цукерками.

-Ось обідній перекус. Навчального часу у вас залишилося ще година. Потім ми перейдемо до практики : робота над поставою та ходіння на каблуках... - але враз її розмова перервалася. - Ой, Ваша Високосте, ви щось хотіли?

На порозі стояв Ін:

-Грейс, можеш бути вільна. у неї ж зараз обідня перерва, так? Прийдеш потім. Іди.

-Як скажете, - швиденько побігла в напрямку дверей Грейс.

-Ей! ти навіть не глянеш в мою сторону?! Ей! Я до тебе говорю! - почав говорити принц, щойно слуга покинула приміщення.

-Я зайнята. Якщо ти прийшов лише щоб полаятись, то краще йди.

-Взагалі то... Ось! - Ін простягнув принцесі пакетик. - Бери! - він вклав його їй в руки, крутнувся і пішов. "І як це розуміти?" - подумала дівчина, дістаючи з пакетика шоколадку. На зворотньому боці упаковки було написано: "я був неправий... Але я не вибачаюсь!"

_Ваша Високосте, нам час продовжувати.

-Добре.

Вправи тривали дві години і о п'ятій Грейс сказала: 

-Ви можете бути вільні. До побачення.

-До побачення. Але я ще мабуть трохи позаймаюсь.

-Як хочете, - вклонилася вчителька і пішла. Ліса залишилась читати. Так в повній задумі, пишучи конспекти, вона просиділа до десятої години.

-О! Ти ще спати не йдеш? - Ін зайшов в кімнату, ледь не засинаючи на ходу.

-Що? А ні. Не йду.

-Ти вже засинаєш. Таке відчуття, наче ще хвилина і ти спатимеш. Пішли я тобі кажу!

-Ну добре, добре. Що ти зразу кричати починаєш? - знехотя встала з-за столу дівчина. - А, і щоб ти знав, я й всю ніч за книжками можу просидіти.

-Ще скажи, що відмінниця в школі, - з насмішкою мовив на це Ін.