Розділ 3

Ліса йшла по коридору, ледь встигаючи за швидкою ходою прислуги. Щохвилини вона заточувалась, заплутуючись в полах своєї сукні. Аж ось Джені різко зупинилась.

-Ваша Високосте, принцеса прибула, - повідомила вона комусь в залі.

-Добре. Нехай входить. А ти можеш бути вільна.

Джені вклонилась і пішла. Ліса несміливими кроками, з опущеним в підлогу очима ввійшла в залу. Там, дивлячись в вікно, на неї чекав її майбутній чоловік.

-Так значить з тобою я маю одружитися, - заговорив він, повертаючись до Ліси. - Підніми голову!

Він говорив впевненим, владним голосом. Хлопець підійшов ближче і зміряв дівчину зверхнім поглядом з ніг до голови.

-В чому ти взута? - його очі зупинились на потертих балетках Ліси. Не встигла вона й рота відкрити, як він заговорив далі. - Тобі що не дали нормального взуття? Ти тепер принцеса. І виглядати маєш як принцеса. Щоб я більше не бачив на тобі це... Я навіть не знаю як це правильно назвати!

- Ваша Високосте принц, Його Величність хоче вас бачити прямо зараз, - з-за дверей почувся чийсь голос.

-Уже іду! - крикнув Ін в напрямку дверей, а тоді звернувся до Ліси. - А нашу розмову ми продовжимо потім. І поки я не забув. Вивчи правила палацу. Недоречної поведінки я не потерплю.

Сказавши це, принц вийшов з зали, голосно закривши за собою двері. А Ліса... Ліса так і залишилась стояти посеред кімнати.

-Ваша Високосте, - Джені стала в дверях. - Вам час готуватися до сімейної вечері.

-Сімейна вечеря? А що це? - невпевнено запитала дівчина, йдучи за прислугою до своїх покоїв.

-Це коли вся королівська сім'я збирається разом для вирішення проблем або обговорення важливих подій. Зазвичай таку вечерю Влаштовують з приводу прибуття гостей чи появи нового члена сім' ї. Я приготувала вам нову сукню, взуття та прикраси. Зараз ми допоможемо вам переодягнутись, - закінчила розповідь Джені, відкриваючи двері в кімнату принцеси.

Наступна година пройшла в підготовці до вечірнього бенкету. Слуги готували Лісу до всього, що могло статися цього вечора. Вони розповіли їй правила поведінки, деякі традиції та інші нюанси. І вже за годину в кімнаті сиділа дівчина в пишнвй бальній сукні та на високих підборах. В волоссі блистіла маленька тіара, а обличчя було покрите шаром рум'ян, блиску для губ та туші. Але щойно вона встала, то не в стояла на ногах і знову сіла.

-Ваша Високосте, будьте обережні, - спохопилась Джису. - Спробуйте пройтусь по кімнаті.

Ліса встала і з напівзігнутими ногами, хитаючись, зробила кілька кроків.

-Джені! Джису! - від несподіванки Ліса наступила на край сукні і впала на коліна. - Встань! Ти так і перед королем з королевою ходитимеш?! Їй Богу, як баба стара! - перед дівчиною стояв ніхто інший як принц Ін.

-Перепрошую... Але я казала, що не вмію ходити на каблуках.

-Тепер це нікого не цікавить. Відтепер у тебе високий статус і ти просто зобов'язана йому відповідати! Але про що це я... Через годину всі зберуться за столом. Не запізнюйся будь ласка! - крутнувшись на підборах Ін пішов.

-Ваша Високосте, ми вас теж залишимо і прийдемо, коли буде час, - вклонилися слуги і пішли. Ліса ще хвилин десять спробувала походити по кімнаті, але зрозумівши, що це даремно, сіла біля коробок із своїми речами. Першим, що вона дістала, був старий фотоальбом. Дівчина відкрила першу сторінку і провела рукою по фото. "Я тоді була такою щасливою з своїми друзями!" - подумала вона, але не бажаючи ще більше погіршувати собі настрій, закрила альбом і поклала на стіл. Але тут її погляд впав на картку, що лежала біля столу. Це була фотографія тоді ще повної Лісиної сім'ї, зроблена за тиждень до маминої смерті.

-Ваша Високосте, нам пора йти, - Джису чекала принцесу біля дверей. Ліса поспішно витерла сльозу, яка встигла потекти по її щоці, і обережно пішла на вихід.

-Джису, в мене таке відчуття, ніби я зараз впаду.

-Не переживайте, у вас все вийде. Тримайтеся стіни і не поспішайте. У нас ще є трохи часу.

Ліса так і зробила. Однією рукою вона трималася за стіну, а другою піднімалася край сукні. Через п'ятнадцять хвилин вони підійшли до зали, в якій вона сьогодні говорила з Іном. Там стояла Луїза.

-Її Високість принцеса прибула, - повідомила вона людям в залі і відкрила перед Лісою двері. Дівчина з останніх сил випрямила ноги і ввійшла в кімнату. З першого ж кроку вона відчула на собі чотири пари очей. Дівчина підійшла ближче до столу і схилилася в поклоні.

-Сідай, - сказала уже не молода жінка, вказуючи на місце біля принца. Ліса підійшла і сіла. Всі настанови слуг відразу ж вилетіли з її голови.

-Скоро ти станешь повноцінним членом королівської сім'ї. Тож ми хочемо трохи більше про тебе знати. Як тобі відомо, назва нашого королівства - Артіфлокс - перекладається як "місце для митця". Ти займаєшся мистецтвом? Малюєш, танцюєш, співаєш? - запитала та сама жінка.

-Я пишу. Вірші та прозу. Скоро має відбутись нагородження та презентація моєї нової книги, - тихим голосом відповіла Ліса.

-Цікаво, цікаво. Королева Мати дуже любить читати. Про що книга? - поцікавився король.

-Це історія про підлітків та їхні стосунки.

-Королева Рачаваді, це дуже добре, що в палаці з'явився володар слова, - сказала Королева Мати, звертаючись до своєї невістки.

-Я теж такої думки, - відповіла Її Величність, а принц лише зневажливо хмикнув.

-На рахунок вашого весілля. Воно відбудеться вже за тиждень. До того часу ви будете зайняті підготовкою. А після церемонії принцеса перейде навчатись в ту школу, в якій навчається принц, - коротко повідомив план подій король.

-А також за цей тиждень принцеса має ознайомитись з основними правилами і традиціями палацу, вивчити  історію королівської сім'ї. Луїза допоможе тобі в цьому, - додала королева Рачаваді.

-Боже, та що ви на неї накинулись. Давайте вже їсти. Я голодна,- перебила цей список Королева Мати.