Розділ 1

Був яскравий, сонячний день. Повертаючись додому зі школи, Ліса навіть і не підозрювала, що саме сьогодні її  життя перевернеться з ніг на голову. Ще лише годину тому вона дізналась, що перемогла в шкільній олімпіаді з зарубіжної літератури, а її книга стала першою в одному з найпрестижніших літературних конкурсів країни. Вона думала, що вже нічого не зможе зіпсувати сьогоднішній день. Але її думка досить швидко змінилася.

-Я вдома!- крикнула Ліса переступаючи поріг дому. Але на її подив ніхто не обізвався. -Тату, Роса! Що тут відбувається? - остовпіла дівчина перед відкритими дверима. В вітальні все було шкереберть: на підлозі лежали стільці, книги і ще купа всякого мотлоху. Але яким було її здивування, коли зайшовши до своєї кімнати вона побачила тата й молодшу сестру, що пакували її речі.

-Що?... Що ви робите?

Відповідати їй ніхто не спішив. Так в повній тиші пройшло хвилин з п'ять. Мовчки піднявшись з підлоги, Роса і батько вийшли з кімнати.

-Ми в магазин. Будемо пізно.

  Не встигла Ліса й рота відкрити, як в будинку вже нікого не було. В дівчини заболіла голова. Вона сіла на диван і закрила очі. В думках її не полишав сумний, але разом з тим серйозний вираз батькового обличчя. "Що тут відбувається? Нічого не розумію...". Роздумуючи так дівчина обвела поглядом кімнату. В цей момент вона помітила коробку на письмовому столі. З цікавості Ліса зняла кришку. Всередині лежали половинка медальйону і два сувої паперу. Розгорнувши один з них дівчина побачила щось на кшталт заповіту, а в іншому...

 Взявши наступний документ, Ліса підійшла до вікна. Зверху великими буквами було написано "ДОГОВІР". В ньому йшлося про те, що двоє людей домовлялися розділити власні здобутки і по старій - добрій дружбі одружити своїх правнуків. В кінці документу стояло два імені, одне з яких належало Лісиному прадідусю.  

Дівчина стояла, не знаючи, що робити. Але трохи подумавши, вона склала все як було і вирішила дочекатись завтрашнього ранку.