Глава 4 Система оповіщення чи суперсили?

-Увага!Увага!- система оповіщення 

    Обоє стояли і незнали, що робити. І в ту секунду з неї випала карта( точніше їх було дві) 

-Ахахах...-система оповіщення- ви повинні знайти те, що  нівкого не було і не буде цього ніколи. Ніякі прості люди не змогли  це получити.

-ого- здивувалася Сато вона ніколи такого не чула-а як це?

-...-система оповіщення- ідіть та віддасте.

І переслала їх в гру.

-так якщо довіряти карті потрібно знайти ліс- Сато

            Сато пішла в ліс і йшла стежкою. Стежка була пробита камінням туди вилізало коріння дерев та трохи шипів роз.Поки вона та її ,,друг" Чан Бі.

-хей слухай Сато Мацудзака. Вибач за всі ці роки я...- Чан Бі

-Ааааааа!- Сато

      Сато разом з Чан Біном провалилися у глибоку яму яку підготували мисливці.

-Ого бідні тварини які сюди потрапляють-Сато

-ага з цим не поспориш- Чан Бі

      Обоє опинилися в глушені. Все, що вони бачили так це темрява і двері...

,,Що це за двері? Де взяти від них  правильного ключа?"- думки Сато.

             Дівчина обертає,, лист". Сато відірвала кусок від карти і поставила на підлогу та почала чекати... Чекала і чекала. Скоро так і потемніло на дворі. А дівчина все жде ніби Святого дня. Чан Бі який взагалі не звертав уваги на дівчину, а спробував зробити вогонь, замітивши Сато сказав:

-Хей чому ти нічого не робиш?-Чан Бі 

-Я жду поки карта покаже дорогу- швидко відповіла Сато

        І після цих слів куточок разом із картою почали рухатися.І через одну хвилину світитися. Рухаючись в одну сторону то в другу, а потім тільки в одну показуючи правильну дорогу.

        Тоді коли побачив це Чан Бі був приголомшеним.

-я.я.я..як ти це зробила?- Чан Бі який сидів на колінах, щоб розпалити вогнище, але сидів у приголомшеному стані.

-А це... нічого тут складного не було- Сато яка просто складала речі в рюкзак і ішла за сяючою картою.

         Скоро і Чан Бі підвівся та пішов за нею. Хлопець не знав куди він іде, але Сато добре знала куди( ні)

       Слідувати за картою і дивлячись на неї герої не помітили як настала глибока ніч. Було надто темно простій людині яка була б без ліхтаря або свічки.

-може спинимося я вже втомився-Чан Бі

-Зараз будеш втомлюватися! Не я ж тебе тягнула сюди. Міг і просто сказати,що не хочеш іти зі мною.- Сато

       Дівчина була в недалеко доброму стані особливо дивлячись на Чан Біна. Незважаючи ні на,що відважні герої ідуть тільки в перед!

-Я впааааав!-Чан Бі підвівся і пішов далі.

        Це герої які не заважають ні на втому, біль, переломи і т.д.  Не самовитоця двійки ішла за картою яка слугувала навіть ліхтарем. Так настав ранок. Сато і Чан Бі дійшли далеко до маленького містечка, де жили дивні створіння.