Закінчивши уроки принцесса відправилася спати. Настала ніч. А за ним та ранок, а вона вже з Жасмін зачіску собі робить. Через годину Сато була вже на уроці і все ж думала про принца на якого вона так чекає. Всі на перерві коли бачили Сато то поклонялися їй, але її однокласниці шепталися на перервах про неї, та говорили того,що Сато в житті ніколи не зробить.
-ой прийшла тут- одна з її однокласниця
-ага -Валерія( теж однокласниця Сато)- наділа корону і ходить посміхається ніби нас не замічає. Правда Ангелін?
-Ага я б їй такого надала-Ангеліна( однокласниця Сато)
Авжеж Сато чула все це і їй не подобалося, але в загальному вона терпіла. Не хотіла принцесса зразу падати не гоже їй це було робити. Скоро минали дні і ось на її 17- річчя біля неї рано появився портал з якого висовувалася рука. Сато стало страшно адже просунутися любому на її місці теж було б страшно. Але вона не дуже злякалася і взяла руку яка була висунута з порталу і почала тягнути до себе в спробі витягнути, щось. І рука тільки бац і Сато опинилася біля порталу.
-Ось це жде королівство твоє... І це все із-за тебе-??
У Сато покотилися сльози, але він посміхнувся та почав показувати ще трагічніші фото. Потім раз і все пропало. Появився її ворог Чан Бі і тут це все почалося. Спочатку обоє нерозуміли, що сталося. Через тридцять хвилин все стало ясно.