29. Зустріч

Мак проснувся зовсім рано. Я так хотіла поспати ще, та знаючи, що не побачу свого коханого кілька днів, змусила себе прокинутись. Звісно, хлопець врахував час для ранкової насолоди у ліжку, а після цього став збиратися. Йому ще потрібно заїхати до себе і зібрати речі. Потім він забере Ясю і вони поїдуть в аеропорт. Досі не знаю, як я на це погодилась. Та й чи був взагалі вибір? Певно що ні. Та сподіваюся у них все вийде. 

Спати я більше не могла, тому ліниво збиралась на роботу. Приготувала собі сніданок і подивилась фільм про кохання. Вибрала навмання, та потрапила на любовний трикутник. З цього я довго подумки сміялась. Але ж немає ніякого любовного трикутника між мною, Маком і Ясею, переконувала себе.

На таксі доїхала на роботу. Мак наполіг, щоб ввечері я також викликала таксі і краще автомобіль, а не скутер. Я погодилась і запевнила, що так і зроблю. Після минулої пригоди, лячно самій діставатися дому.

Танцюючи, весь час думала про свій паспорт. Вже стільки часу я його не бачила і більше не намагалася повернути. Потрібно з цим щось робити. Та, мабуть, краще, якщо зачекаю поки повернеться Мак.

Моїх друзів не було всього лише три дні. Четвертого я зустрічала їх. Весь цей час ми зідзвонювались, та говорили небагато. Вони постійно були зайняті. Та й я працювала. А ця різниця в часі у 18 годин була просто нестерпною.  

В мене якраз був вихідний і я приїхала на таксі в аеропорт. Ясину голівку в солом'яному капелюшку побачила першою. За нею йшов Мак. Високий і широкоплечий, що ще більше виділялось на фоні тендітної і низенької Ясі. Вона не зовсім низенька, а десь така як я —  середнього зросту. Це просто Макуа такий громіздкий. 

Я дивилась як вони прямують в мою сторону. Через натовп це було непросто. Мені залишалось лише чекати, щоб не загубитись в потоці людей з їхнім багажем. Подруга підбігла й обійняла, коли Мак докочував дві валізи. Свою маленьку і Ясину, трохи більшу. Дівчина відійшла, даючи можливість Маку підійти до мене і міцно поцілувати. Те, чого мені так не вистачало ці дні — його міцних обіймів і ніжних губ. Я розтанула і мусила зібратись докупи, коли наші уста відірвались.

— Усе вдалось? — запитала, звертаючись до них обох.

— Так, — кивнула дівчина, поправляючи свій капелюшок.

— Бо так і не зрозуміла по телефону, — додала я.

Яся взяла свою валізу і ми попрямували до виходу. Таксист, що чекав нас, спершись на капот, поспішив відкрити багажник. Тоді ми сіли в машину і рушили.

— Спершу до вілли, — сказав Мак, сівши поруч зі мною позаду.

Яся, що зайняла місце спереду біля водія, кивнула і повідомила балійцю адресу.

Мак перекинув руку, обійнявши мене. Моя голова схилилась до його плеча.

— Як все пройшло? — спитала тихо, ніби лише його. Та знаю, що почули всі.

— Досить швидко, — відповів чоловік, цілуючи мене в скроню.

Він скучив за мною так само сильно, як і я за ним.

— Навіть не знаю, що тепер з цим робити, — озвалась Яся, ледь розвернувши голову до нас. — Уявляєш, Соне, в мене тепер є вілла на Гаваях, — мовила з легким сумом.

— Можеш здавати в оренду. А хочеш переїзди туди, — сказав невимушено Мак, оглядаючи пейзаж за вікном. Ми якраз минали багатолюдні вулички і виїздили біля рисових полів. 

— Мені сподобалось там, хоч ми і не мали часу багато гуляти, — говорила Яся, дивлячись вперед, на дорогу.

— Було б цікаво теж там побувати. Якось іншим разом, — слова вилітали з мене і здавались трохи жалюгідними.

Я мала такий шанс, та не скористалась ним.

— Звісно. Будь коли, — прошепотів Мак мені на вушко і сильніше стиснув в обіймах.

— Дякую, — усміхнулась.

Висадивши Ясю біля вілли, ми поїхали далі.

— Якщо ти не заперечуєш, то я залишусь в тебе. Мені треба трохи поспати.

— Залюбки посплю з тобою.

Наші погляди зустрілись і в його очах, крім втоми я побачила щось світле і добре.

— Що далі? — запитала через деякий час мовчазної поїздки.

— А далі те, що ти так довго хотіла, та все не наважувалася.

— Що?

— Серфінг, — засміявся легенько.