Розділ 7. Об’єднані проти тіней

Наступного ранку Айлін прокинулася з тривогою в серці. Лист з минулого все ще лежав на столі, нагадуючи, що небезпека не відступає. Герцог Корвен вже чекав її у залі — суворий, рішучий, але його погляд був спокійний, як завжди, коли він готувався до дії.

— Ти готова? — запитав він.

— До чого? — здивовано перепитала Айлін.

— До того, що вони не залишать тебе в спокої. Твоє минуле не втомилося від переслідування. Сьогодні ми діятимемо разом.

Вона кивнула. Страх ще був, але поруч з герцогом він ставав керованим. Вони спланували, як перехитрити переслідувачів: зміни маршрутів, пастки у саду, сигналізацію в будинку. Айлін відчула вперше, що вони не просто союзники на папері — вони команда.

Ввечері, коли перші тіні рухалися зовні, вони вишикувалися у коридорі, плечем до плеча. Герцог тихо шепотів інструкції, а Айлін слідувала за ним, відчуваючи дивне тепло від його присутності.

— Разом, — сказав він тихо, але впевнено.

— Разом, — відповіла вона, і слова прозвучали як обіцянка.

Тієї ночі переслідувачі намагалися прорватися до будинку. Але Айлін і герцог були готові: світло, пастки та рішучі дії обох зробили свою справу. Коли загроза відступила, вона вперше відчула, що може спиратися на нього, а не лише на власну хитрість.

— Ти був правий, — сказала вона тихо, коли вони повернулися до зали. — Я ніколи не думала, що почну довіряти так швидко.

— Це лише початок, Еліс, — промовив герцог, і на його обличчі з’явилася легка, майже непомітна посмішка Але тепер ми знаємо, що можемо протистояти будь-якому минулому, якщо стоїмо разом.

Айлін відчула, як між ними народжується щось більше, ніж договір. Страх і небезпека стали містком для довіри, а їхні серця — ближчими, ніж будь-коли раніше.