Наступного ранку Лізі не могла дочекатись сніданку, в її голові була масса ідей, щодо свята для Артура. Таке заняття було їй до душі. Річард також був в доброму гуморі, тому за сніданком вони розмовляли про майбутнє свято.
Принц взяв два келихи та налив по трохи вина.
- Для того, щоб смак розкрився повністю, потрібно дати йому подихати, - він покрутив келих в руках, Лізі слідувала його прикладу.
- Потім візьми в рот трохи вина, та перемісти його то за одну шоку, то за іншу, після чого набери ротом трохи повітря.
Після того, як дівчина виконала всі вказівки вона зрозуміла, що вино справді має цікавий але дуже приємний смак, дещо схожий на виноградний сік.
- Ну як тобі перша дегустація вина?
- Мені сподобалось, дуже смачно.
Річард відкривав одну за одною пляшку, для того, щоб його дружина могла сповна відчути різноманіття смаків вина. Після такої дегустації сп'яніння не змусило себе чекати, тим паче, що дівчина пила взагалі перший раз. Розмови ставали все відвертішими, а стосунки все гарячішими. Вже був вечір, тому пара вирішили піти до покоїв, щоб бува не заснути в погребі. Вони вирушили в покої принца. Річард міг із цікавістю запитувати все що хотів знати про свою дружину, адже наврядчи в тверезому стані він міг би так відверто цікавитись нею, дівчина поводила себе просто і невинно це так подобалося принцу, йому хотілося, щоб такі відносини у них були завжди, щирі і відверті, а головне ніяких сварок і ненависті.
Цього вечора не було обмежень ні на які питання, і врешті решт розмова зайшла дужий далеко.
- Річарде, - червоніючи і ніяковіючи запитувала принцеса, - а скільки у тебе було дівчат?
- Тебе справді це цікавить? Я не думаю, що тобі сподобається відповідь.
- Ну скажи, - протягнула Лізі.
- Чесно кажучи я не знаю, було багато, чимало дівчат хоче скосити в ліжко до сина короля. Багато хто розумів, що це лише на одну ніч і продовження не буде, але всерівно йшли на таке.
- А ти хоч когось з них кохав? Чи всі були лише на одну ніч?
- Був випадок... Я щось вже багато розповідаю. А в тебе багато коханців було?
Дівчина ніяковіючи сховала голову в подушку яку тримала на колінах.
- Так не піде, я тобі розповів, тепер твоя черга.
- Не було.
- Що ніодного?
- Ніодного
- І ти, що? Ще ні разу...
- Чому ти допитуєшся, не зрозумів чи що? - роздратовано викрикнула дівчина.
- Ну все не злись. Я зрозумів. А ти б хотіла?..