Розділ 10 (Втеча)

- Катаріно…Пробач мені, я приїхав, як тільки зміг  – у мою кімнату влетів Багдат і він останній кого я зараз хотіла бачити. Пані Іман відсторонилася і показала мене у всій красі.

- Не дивися на мене  - говорити було важко. У мене почалася справжня істерика, від якої я почала задихатися.

- Катаріно, тобі погано? – пані Іман намагалася привести мене до тями, але я не могла себе опанувати. Як тільки я бачила своє відображення у шматках дзеркала, то мене накривало новою хвилею відчаю – Допоможи її забрати з ванної – Багдат підхопив мене на руки і відніс у спальню. Мені було байдуже на все. Хай роблять, що хочуть.

- Як це сталося? За що він так з нею вчинив?

- Приревнував до своїх гостей. Ті чіплялися самі, але винною залишилася Катаріна – Пані Іман принесла мені з гардеробної шовковий шарф, щоб я прикрила голову і комфортніше себе почувала.

-  Що це за варварство? Я це так не залишу.  

- Навіть не думай. Наробиш ще більшої біди. Не жалієш себе, то пожалій її –  жінка зачинила двері на ключ і підійшла до мого ліжка – Катаріні треба звідси тікати. Дамір з кожним днем все більше божеволіє.

- У мене є план, але для цього потрібні її документи. Без них ми не зможемо полетіти з Еміратів. Єдиний варіант, де батько їх тримає – сейф.

- Дамір колись показував, як його відчинити і я можу спробувати це зробити.

- Ви справді думаєте, що щось може вийти? – я лежала на ліжку в позі ембріона і слухала фантастичні речі. Після того, що Нахайян зробив, я більше не вірила, що зможу втекти і жити вільним життям.

- Я все продумав – Багдат присів біля моєї голови і почав гладити покалічене волосся – єдине, що не вистачало, то це твоїх документів.  Якщо у Іман все вийде, то наступної ночі ми можемо спробувати.

- Але врахуйте те, що шанс буде тільки один. Якщо нічого не вийде, то Дамір зробить все, щоб ви більше ніколи не наважилася на це.

- Або зараз, або ніколи. Я не думав, що батько може так далеко зайти. Їй треба вибиратися і чим скоріше.

- Як ми будемо робити це без підготовки?

- Я все продумав до найменших дрібниць. Завтра, коли буде готуватися вечеря, Катаріна, Аят або Ви піділлєте сильне снодійне в усю їжу, яка буде на кухні. Мені цю рідину підігнав один хороший хімік. Передозування не викличе летальних випадків. Чим більше снодійного, тим довший сон. Я поїду в клуб, Аят піде на зустріч з подругами, а Катаріна зробить вигляд, що їй дуже зле і не буде їсти. Максимум через сорок хвилин всі позасинають і розбудити їх буде дуже важко. Катаріна відімкне камери спостереження і відкриє собі чорний вихід. Я з Аят буду чекати її за ворітьми. Далі ми їдемо в аеропорт і сідаємо в літак. Коли всі прокинуться і зрозуміють, що трапилося, ми будемо дуже далеко.

- А якщо хтось не засне з охоронців або персоналу і викличе поліцію? – план Багдата був максимально фантастичним.

- Я тобі дещо дам. Але ти маєш бути обережна – на цих словах хлопець витягнув зі свого рюкзаку пістолет. Мені аж погано стало. Я не збираюся ні в кого стріляти – Це на випадок форс-мажору. У середині три дротики сильного транквілізатора. Стріляєш в людину і вона менше, ніж за хвилину втрачає здатність нормально рухатися. Ефект триває кілька годин.

- Але…

- Ніяких але. Всі залишаться живими і здоровими. А ти тільки так зможеш втекти – я забрала пістолет і поклала його під подушку.

- Він вас дуже швидко знайде і силою доставить сюди. Де ви будете переховуватися? – пані Іман говорила розумні речі. Нахайян з-під землі нас дістане.

- На видному місці. Про наше перебування буде знати весь світ – я дивилася на Багдата і не розуміла, що він має на увазі.

- Тобто весь світ?

- Ми летимо у Францію і в аеропорту Катаріну зустрінуть десятки журналістів. Я надішлю інформацію всім можливим виданням, про те, що дружина відомого мільярдера Еміратів змушена тікати від чоловіка тирана. Ти будеш слізно просити про допомогу і політичний захист. За день твоє інтерв’ю облетить весь світ. Батько не зможе до неї так легко дістатися.

- А ви з Аят? Що буде з вами? – ми з пані Іман були вражені від почутого.

- Ти вийдеш сама до журналістів, а ми максимально непомітно сядемо в таксі і поїдемо у знятий мною будинок. Тобі потрібно буде тільки переконливо розказати свою історію і опустити деякі деталі. А особливо про нас.

- Що буде далі? Ми колись зможемо жити нормальним життя? – Багдат взяв мене за руку і подивився прямо у вічі.

- Зможемо. Деякий час ми будемо жити окремо і не зможемо бачитися. Подзвони дядькові хай прилетить першим рейсом у Марсель. Тобі знадобиться підтримка. І візьми це –  Багдат витягнув з рюкзака шість пачок з купюрами номіналом у сто євро  – Тобі  будуть потрібні гроші. Я продав знайомому свій нічний клуб і батько про це ще не скоро дізнається.

- Я не візьму. Це ж шалена сума  – Багдат кинув гроші на ліжко і закрив свій рюкзак.

- Це навіть не обговорюється. Перший час буде дуже важко і кошти – це останнє про, що ти маєш думати.

- Ти ж розумієш, що цим ми знищимо всю вашу родину? Я ненавиджу тільки твого батька, але пані Іман, пані Алія, Лейла і решту мені нічого поганого не зробили.