Розділ 23 Покарання для відьом

Олександр разом із Вадимом і Романом відправилися до відьом, які жили в окремому районі, майже на окраїні. Їх виселили туди ще років сто назад, коли вони намагалися провести переворот і захопити владу у місті. Ще тоді предки сучасних супергероїв провели важливу і з великими жертвами з двох боків операцію і все таки відновили справедливість, врятувавши місто від хаосу, який могли зробити відьми. Проте, можливо, зробили велику помилку, коли все таки пішли з ними на компроміс і підписали вже відомий договір. В ньому перераховувалися права і обов’язки обох сторін з умовою, що договір буде чинним до того часу, доки одна із сторін не порушить його, або не мине сто років з дати його підписання. Зараз термін договору був близько вісімдесяти років і перескладати чи анульовувати його було рано. Проте фактично відьми вже його порушили, але Михайло Петрович вирішив, що жорстокого покарання буде досить аби присмирити відьом, хоч Олександр з його позицією категорично не погоджувався. 
От і зараз три супергерої ішли, щоб проконтролювати чи буде виконане покарання порушниць, які вирішили провести заборонений усіма законами ритуал та ще й і жертвоприношення простих людей. 
Посеред круглого майдану стояло підвищення з дерев’яних дошок, де мали карати порушниць. Люди повільно збиралися, стаючи колом і про щось тихо між собою шепталися. Головної відьми ніде видно не було, вона певне прибуде пізніше. Герої також підійшли до майдану і всі присутні розступалися, даючи їм дорогу. Чоловіки підійшли до самих почесних місць, біля самого дерев’яного підмостя і стали чекати, коли ж розпочнеться дійство. Площа майдану почала ще швидше заповнюватися глядачами і навколо не було де голці впасти. На покарання привели навіть дітей, які навіть ще не зовсім розуміли, що буде відбуватися тому весело перегукувалися і гралися між собою. Все це нагадувало епізод із фільму про Середньовіччя, де так само на покарання злочинців збиралися цілі майдани людей. 
Відьми почали ще більше шуміти, коли до дерев’яної сцени вийшла Аманда і голосно з усіма привіталася. Вона виглядала просто ідеально, трималася впевнено і з почуттям власної гідності й незамінності,  так і не скажеш, що це була та сама залякана перед Михайлом Петровичем жінка, що тремтіла перед його сердитим голосом. Аманда була хорошою правителькою, вміла вести за собою людей і змушувати їх підкорятися їй. Якби не супергерої, які урізали її владу до мінімуму, то вона б стала великою і навіть могла б ввійти в історію. 
-    Дякую всім хто прийшов на сьогоднішній суд над порушниками, а також ми всі дуже раді бачити серед нас трьох супергероїв. 
Судячи з погляду, яким вона нагородила героїв, бачити їх тут вона точно рада не була, але виказати свої справжні думки – це просто самогубство, тому краще вже лестити, аніж самій стояти на ешафоті. Герої певно помітили фальш в голосі головної відьми, бо лише натягнуто посміхнулися на її слова. Чоловіки і самі були не в захваті від перспективи бути серед відьом, який не те що недолюблювали, а просто ненавиділи і вважали помилкою чи точніше насмішкою природи. 
Після привітання Аманди, на майдан вивели п’ять відьом із зв’язаними руками  і поставили їх на дерев’яне підвищення. Чотири з них були вже немолодого віку, а от одна, то ще зовсім юна, десь близько двадцяти років. І як їй вдалося потрапити до числа бунтарок?
Аманда тим часом, почекавши доки винні піднімуться на дерев’яне підвищення і стануть в ряд, почала свою полум’яну промову. 
-    Всі ми добре знаємо правила, від яких не можна відступати, однак ці п’ять відьми вирішили їх порушити і тому заслужили найжорстокіше покарання за проведення забороненого ритуалу і людські жертвоприношення. Я пропоную вигнати їх за межі міста із клеймом, - проголосила головна відьма і всі її підтримали гучними оплесками.  
Більш старші відьми спокійно прийняли це покарання, а от наймолодша була дуже злякана і вся аж трусилася. 
Клеймо для відьми було не зовсім таке, як колись робили на шкірі людини, воно накладалося на ауру і той, хто хоч трохи володів магією, міг його відчути. 
Для його нанесення проводився цілий ритуал з прочитанням різних заклинань і такого іншого. Клеймо не давало відьмі можливості чаклувати і в тому числі проводити будь-які ритуали, що для практикуючої і справді сильної відьми було гірше, ніж смерть. 
Супергероїв потіснили в сторону, а передню частину майдану зайняли відьми в довгих чорних плащах, які, взявшись за руку, почали ходити навколо дерев’яного підмостя з засудженими і голосно виголошувати якийсь незрозумілий текст. Ритуал був настільки сильний, що аж сонце заховалося за хмару і подув сильний вітер, зриваючи пожовкле листя з дерев. Засуджені закричали і впали на коліна, на обличчях дітей і більш молодших відьом відобразився жах, а от більш старші все сприймали спокійно, наче не вперше бачили дане дійство. Героям також було не по собі, коли вони бачили, як корчилися від мук покарані. Хоч як би вони не провинилися, все одно не заслуговували на таку жорстокість, особливо та молоденька червоноголова, яка швидше за все навіть не розуміла, у що вплуталася, коли погодилася на той ритуал із жертвоприношенням. 
Відьми вигукнули останню фразу ще декілька раз і різко зупинились. Сонце відразу показалося із-за хмар, а вітер вщух. Засуджені обезсилено припали до дерев’яних дошок і навіть не рухалися. 
-    Все, ритуал завершено, а клемо поставлено, тепер залишається лише гнати геть порушниць, а їхні імена заборонені для вимовляння, а всіх, хто це правило порушить, доведеться відповідати перед справедливим судом. 
Всі глядачі голосно підтримали цю новину і зааплодували. Під конвоєм засуджених спустили з дерев’яного підвищення і повели до виходу з території відьом. 
Аманда підійшла до супергероїв і солоденько промовила:
-    Вам сподобалося дійство? 
-    Погоджуюся, сильне враження справило, - відповів за всіх Олександр. 
-    Як ви побачили, ми ні в чому не винні і нічого не порушили, бо покарали порушниць, тому прошу це передати Михайлу Петровичу.
-    Обов’язково, - кивнув Вадим. 
Супергерої тільки того і хотіли аби чим швидше звідси вибратися, бо оточення було не найкраще, та ще й від кожної відьми надходила енергетична вібрація, яка не надто приємно впливала на героїв. Тому вони скориставшись першою ж можливістю покинули територію відьом і відправилися до резиденції.