Частина третя

Есмі виповнилося вже 6 років . Її сестра Алізе пішла за своїми мріями , вона була сильна , твердо йшла до своєї мети . Тато працював в музикальній студії , а мама пекла торти на замовлення. Есма була в гостях і познайомилась з своїми однолітками , вона бистро подружилась , находила спільну мову . Вона закохалась в одного красеня , він був старший за неї на рік , з темним волоссям , і родимками на обличчі. Вона напевно теж йому симпатизувала . Дитяча закоханість проходе , хтось каже , що це безглуздя , але це неймовірніше за все ваше кохання. 

Вона іноді зустрічала його на своїй вулиці , але вони рідко бачилися , так як він приїджав сюди до своїх близьких. 

Літо їй вже 9 , вона катається на скейті , і чує голос..

— Есмааа....... Есмаааа

— Це голос Луїса - усміхнувшись сказала Есма.

— Луїс , що ти тут робиш? Як ти мене знайшов? 

— Привіт , Есма , я приїхав у гості до родичів і вийшов прогулятись , не думав , що зустріну тебе тут...

— Як ти? , Давно тебе не бачила ...

— Я чудово - не відводячи погляд промовив Луїс

— Есмааа донююю , йди їсти - гукала Розалія.

— Я буду вже бігти , а то мама буде хвилюватися . Бувай.

— Бувай.

Сім'я сіла обідати , було тихо , але Есма не встрималась і спиталась:

— А що таке кохання? Хіба кохання і симпатія це не одне й те саме?

— Доню , підростеш тоді обов'язково поговоримо на цю тему. Добре ?- сказала Розалія .

— Добре , матусю.

Есма пішла гратися до своєї подруги Мері , вони знаходили спільну мову , гралися в ляльки , в дочки - матері , і навіть в чоловіка і жінку. Мері була старша за Есму на 3 роки . Есма ще не думала питатись в Мері , що таке кохання , адже Мері була старша і вже напевно знала.