Минуло п'ять місяців
Сьогодні чудовий весняний день. І не лише тому, що прокинулася я в обіймах коханого хлопця. Сьогодні весілля у Лізи та Сашка. Ну хіба не неймовірно?
– Ти чого в хмарах літаєш? – штурхає мене Рита і розправляє свою довгу сукню зеленого кольору. Я одягнена точно так само, адже ми подружки нареченої. На відміну від сестри, моє волосся зібране у гарну зачіску, коли її стирчить в різні боки. Здається, Рита ніколи не зміниться, і навіть Антону не виправити її бурхливий характер.
– Просто за Лізу радію, – спостерігаю за тим, як подруга позує для фотографа у залі очікування.
– А може, уявляєш, як Карієв робить тобі пропозицію? – лукаво питає сестра.
– Дурниць не говори! – фиркаю. – Яка пропозиція? Ми зовсім мало разом!
– Ну-ну, – якось неоднозначно заявляє сестра, і мимоволі мій погляд торкається обручки на її пальчику.
Антон також постарався і в новорічну ніч зробив їй пропозицію. Напевно, таки зрозумів, що не може без цієї дивної але місцями милої дівчини. І ось зовсім скоро у них також буде весілля. А ще тільки вчора Рита повідомила мені, що вагітна. Ну хіба ж це не чудово?
Коли нас всіх запрошують у зал, ми з Ритою залишаємо Лізу, котра має з'явитися останньою. Біля арки вже чекає наречений і його друзі: Антон та Макс. Коли мій погляд торкається погляду Карієва, всередині розростається знайоме тепло. Хлопцеві шалено пасує костюм, але не впевнена, що він ще коли-небудь його одягне.
Мені подобається те, як Макс проводить мене поглядом. Здається, йому подобається, як я виглядаю у сукні. Та що тут казати, я сама собі подобаюся!
Коли з'являється Ліза у неймовірній весільній сукні, погляди всіх присутніх торкаються її. Моя подруга заледве стримує сльози, але я добре знаю, що це сльози великої радості. Вона шалено кохає Сашу, а він кохає її. Як тут не радіти?
Церемонія проходить швидко, і під кінець ми з Ритою плачемо і витираємо сльози. Коли Макс з'являється поряд і бере мою руку у свою, я відчуваю його тепло, і це миттєво додає сил.
– Ти так мило ревеш, – шепоче мені на вухо.
– Не знущайся з мене! – бурчу.
Макс тільки хмикає, а тоді йому доводиться залишити мене, щоб відповісти на дзвінок. Карієв розмовляє кілька хвилин, а я в цей час знаходжу серед гостей маму з татом.
Останнім часом ми часто зустрічаємося. Моя мама дуже любить Макса, а коли дізналася, що ми знову разом, мало до неба не стрибала.
– А де наш зять? – питає, озираючись навколо.
– Скоро прийде, – бурчу. Спочатку я намагалася її виправляти і просила не говорити так, але мама продовжує це робити, і я зрозуміла, що мої вмовляння не допоможуть.
– Доброго дня! – Макс з'являється через кілька хвилин, і за цей час мама встигає винести мені весь мозок. Бачте, їй здається, що я не відповідаю рівню Карієва і якщо не зміню свій стиль не лише одягу, він мене кине.
– Ой, Максику! Яка я рада тебе бачити! – мама міцно обіймає хлопця і цілує в обидві щоки.
– І я радий, – заявляє Карієв. – Ви нам пробачите? Мені з Мілою треба поговорити.
– Так, звісно! – мама швидко погоджується і, поки Макс не бачить, дарує мені похмурий погляд.
Поки гості вітають молоду пару, ми виходимо на терасу, і Макс одразу ж накриває мої уста своїми. Мені такі розмови подобаються, як не крути.
– Про що хотів поговорити? – питаю, коли поцілунок закінчується.
– Я просто помітив, що мама виносить тобі мозок. Подумав, що треба рятувати, – сміється Макс.
– Ну дякую, – хмикаю. – Мама все ще боїться, що ти мене кинеш.
– Хочеш я сам їй поясню, що не збираюся цього робити? – серйозно заявляє. – Я ж не ідіот.
– Не варто, – зупиняю його. – Мені головне, що ти поруч. Більше нічого не хочу.
Ми повертаємося у зал, де Саша з Лізою якраз виконують перший танець. Не можу відвести від них погляду, настільки гарні і закохані вони зараз.
Цікаво, а у нас з Максом колись буде весілля? Я не поспішаю з цим, і взагалі, мені добре так, як є. Але зараз, дивлячись на щасливу подругу, я мимоволі уявляю себе на її місці.
- Телефонувала моя мама, – Макс обіймає мене за талію, стоячи позаду, і шепоче на вухо. – Вони з Костею вже у Міки. Хочуть там свій бізнес розпочинати.
– Це чудово, – кажу абсолютно щиро.
Так вже сталося, що Вероніка почала стосунки з Костею після того судового засідання. Виявилося, що чоловік вже давно у неї закоханий, але поки Ніка була дружиною Олександра Володимировича, не наважувався зізнатись їй в почуттях.
– Я тут подумав, що ми з тобою також можемо перебратися до них. Якщо ти хочеш звісно. Я міг би допомагати їм у бізнесі, а ти візьмеш академ відпустку і також спробуєш себе у чомусь. – говорить Макс. – Я не змушую тебе, мала. І лез тебе нікуди не полечу. Але буду щасливим якщо ти погодишся.
Насправді ідея мені подобається. Страшно трохи залишати своє звичне життя, але якщо Макс буде поряд я швидко впораюся зі страхами.
#59 в Молодіжна проза
#574 в Любовні романи
нестримні почуття, харизматичні герої, від_байдужості_до_кохання
Відредаговано: 01.12.2022