Розділ 3. Продовження

— А брат як ставиться до творчості Енея?

— На диво позитивно. В нас є навіть один танець під мою пісню. Я її ніколи на концертах або вечірках не виконую. Не можу, стільки її раз прослухав, що все в ній здається…

— Здається що таку маячню ти не міг написати?

— Ти, як завжди, маєш рацію, —  підняв келих з холодним лимонадом Ден. Ліза стукнула своїм келехом об його.

— В мене є щось схоже, на рахунок танців…

— То ти в нас, як і хотіла, хореограф?

— Так, — засміялася Принц. — Та батьки радять придивитися ще якусь професію, а не одразу вступати до танцювальної академії…— з сумом зітхнула дівчина.

— А ти що думаєш з цього приводу?

— Та нічого. Я не уявляю своє життя пов'язане з чимось іншим, крім танців.

— То так їм і скажи. Та, спершу, поцікався якимось іншими навчальними закладами. Щоб мати аргументи, чого маєш навчатися саме там.

— Хороша ідея. Тоді ти покажеш навчальні заклади вашого міста, — тицьнула в Дена пальцем Ліза.

—  Звичайно. Тим паче часу в нас достатньо. Ти ж на ціле літо до нас.

Молоді люди ще пів години посиділи в прохолоді кафе, перед тим як далі відправитися гуляти по місту.

Було близько шостої вечора, коли Принц попросилася в танцзал, щоб трохи розім'яти м'язи. І Денис, зателефонувавши батькам і домовившись про вільний зал в їх школі, повів туди Лізу.

По дорозі вони заглянули в магазин, де дівчина купила собі легінси та парні фудболки для неї та Денииса. Майки мали надписи «Король» та «Королева» на англійській мові. Хлопець лиш засміявся, помітивши це.

В залі для танців вони були через пів години. Дівчина швидко переодяглася в роздягальні. Скинула обув при вході в зал, підключила свій телефон до акустичної системи і включила підбірку пісень під яку завжди тренувалась. Віддавшись музиці, дівчина забула про все. Про те, що знаходиться не в звичній для себе студії. Про те, що зараз вона не сама. Про те, що вже скучила за своїми друзями та рідними.

Принц зупинлася перепочити лиш через пів години, коли добігла кінця її перша підбірка треків. Меренич же не зводив з дівчини очей. Коли вона зупинилася, він не зміг вимовити й слова. Він ніколи так нічим не захоплювався як його Лисичка танцями. Вона й в дитинстві була така. Ьа з часом це перетворилося в ще більшу любов. Хлопець зрозумів, хому Ліза не хотіла ні з чим іншим зв'язувати своє життя. Адже така відданість справі, якою ти займаєшся з дитинства — це рідкість. Навіть брат хлопця, який не тямив свого життя без танців, знайшов собі ще одне захоплення зв'язане з комп'ютерами.

— Принеси мені води, будь ласка, — попросила Принц Дениса. Хлопець одразу вийшов по воду. Дівчина ж почала шукати одну з пісень Енея. Ту саму, яка сплила в неї в думках коли вони побачились в хлопця вдома.

Денис ще не приніс води, та Лізі було вже не до того. Вона знову віддалась музиці. Пісня була на повторі. І коли вона грала четвертий чи п'ятий раз до неї приєднався й сам Меренич. Вони наче відчували один одного, та й хлопець запам'ятав, які рухи виконувала Лисичка під час попередніх повторів пісні.

Танець вони закінчили підтримкою, коли дівчина стоїть майже в мостику і хлопець підтримує її за талію. Це був дуже чуттєвий танець. Через нього вони обоє виплеснули свої емоції. Коли пісня почалася знову вони вже стояли обійнявшись.

Та вже через декілька секунд Принц вивільнилася з обіймів Дениса та побігла пити води. Як-не-як вона більше ніж сорок хвилин протанцювала майже не зупиняючись.

Хлопець не встиг оговтатися, а дівчина вже встигла вимкнути музику й пішла в роздягальню.

Додому вони поверталися мавчки. Кожен був зайнятий своїми думками. Батьків Дениса вдома ще не було, адже кожну п'ятницю та неділю в них була традиція: відвідати якийсь заклад вдвох. Дарія вдома теж не було, як і його машини.

Ліза та Денис замовили піцу, коли тільки підходили до будинку. Тому, швидко переодягнувшись, вони сіли на ліжку Дена з піцою та якимось популярним серіалом в ноутбуці.

Через деякий час вони почали вставляти смішні коментарі до даної серії. Ще через якийсь час, Ліза згадала, що її друг боїться лоскотання. І, як їй здавалося непомітно, почала підбиратись руками до його ребер. Хлопець не став чекати, й почав перший лоскотати Принц.

Вони почали, жартівливо, перекочуватися один на одного, поки в хлопця не вичерпалися сили сміятися. Він спіймав руки своєї подруги своїми й заніс їй за голову, нависнувши зверху. Ліза й Денис дивилися у вічі одне одному, не помічаючи ні стуку в двері, ні того, що її хтось відкрив.

Отямилися вони лиш тоді, коли хтось з груканням зачинив двері.

***

Дару дуже не хотілося залишати брата з Лізою вдвох на цілий день, та його чекала робота. Зараз він як ніколи заздрив братові з його творчою професією та ненормованим графіком.

Коли вже хлопець повертався доному, він не міг зосередитися на дорозі й ледь двічі не проїхав неа червоне світло світлофору. Він сам тільки хитав на себе головою, адже завжди був акуратним водієм.

Заїхавши до одного з друзів за своїм замовленням, а саме новими кросівками з лімітованої колекції, він приїхав додому. Не переодягаючися, з пакетом в руках він вирішив зайти до брата в кімнату, з якої лунав шум. І як же йому було неприємно побачити, що його брат схолився над дівчиною, відвівши їй руки за голову… Та й дівчина тільки посміхалася на це…