На такій ноті завершується ця розповідь про Соню і Річарда, але в жодному разі не їхня історія. Попереду їх чекає ще багато пригод і випробувань, які вони обов’язково здолають разом.
Найбільше я дякую своїй родині за те, що вони стали для мене міцною опорою і величезною підтримкою в написанні цієї книги. Ваше тепле «Ну як там твій принц?» наповнювало мене натхненням і сильним бажанням продовжувати писати й надалі.
Ця книга надзвичайно особлива для мене. Вона – моє перше дітище, мій захват і запал, мої безсонні ночі. Завдяки їй я познайомилася із багатьма цікавими і надзвичайно хорошими людьми, які мені багато в чому допомогли і підказали, за що я хочу їм сказати величезне «СПАСИБІ!»
Особлива вдячність моїм любим читачам за те, що прийняли мою книгу, її героїв, що пройшли цей довгий шлях разом із ними до самого кінця. Дякую за Вашу підтримку, цікавість, коментарі і зірочки. Ви просто дивовижні!
Я дуже сподіваюся, що Вам сподобалася ця історія і Ви приємно провели час, читаючи її. Усіх люблю, цілую й обіймаю. З Новим роком!
Відредаговано: 28.06.2021