Глава 10

Під час заняття з захисної магії я намагалась бути максимально зосередженою. Настільки, наскільки дозволяла мені моя тривожність. Батько повідомив, що бачив всі виклики через кристал, і зв’яжеться зі мною ввечері. Я боялася побачити недовіру у його очах після того, що я йому збиралась повідомити. Тому цілий день намагалася поринути у навчання, аби тільки не думати про вечір. 

— Гей, Ліара,  — вигукнула за моєю спиною Деміра, відволікаючи мене від вивчення теорії накладення сковуючих заклять. Вона та її свита голосно засміялися, як тільки я повернулась до них. — Ви з Кайденом вже всі поверхні протестували? Як не як вже тиждень разом живете, будуть якісь відгуки?

Я глибше вдихнула, закочуючи очі, і знову відвернулась, занурюючись  у книгу. Деміра та її огидна подруга Лілі, чиїм білосніжним волоссям так захоплювались багато дівчаток у наші академії, відверто забавлялися, вважаючи, що зачепили мене.

Сьогодні у нас заняття без хлопців, у них у розкладі заняття з бойової магії. Нас мусили розділити через брак часу та неможливість одному професору приділити увагу за півтори години п’ятдесятьом студентам однаково. А шкода, хотілося б мені показати Кайдену, яких дівчиць він собі обирав ненормальних. 

— Він її пузожителя забацав, а ти лиш зараз цікавишся цим? — в тон Демірі промовила блондинка. 

Ну, цього і слідувало очікувати. Кайден зробив мені ведмежу послугу. Я ж їх бити не можу, хоча, чесно зізнатися, руки чешуться час від часу.

— Гей, курки, а може ви десь в іншому місці, будете реготати? — почувся поруч роздратований голос ще однієї моєї подруги — Сесіль. 

Сьогодні вона зла, бо не виспалась. А причиною став молоденький помічник професора з бойової магії. 

Драгон Монт не міг не знати, яку реакцію у молодих студенток викличе поява його сина у стінах цієї академії. Але все одно час від часу йому доводилось просити Олеана його замінити,  коли той повертався з бойових завдань. 

— Що ти сказала? — відразу нахмурилась Лілі.

— Ти що, за секунду оглухнути встигла? Кажу тобі закрити свій клюв, бо я його тобі обтешу.

Іноді Сесіль дивувала мене своїм характером. Іноді я бачила її у ролі тілоохоронця набагато чіткіше, ніж себе. А іноді, вона здавалася мені такою вітряною,  що я брала свої слова назад. 

Я бачила, як за нашою перералкою спостерігали інші студенти, для яких Деміра і її “дівчатка” влаштовували персональне шоу. 

— Не чіпай їх, — попросила я дівчину,  але та лише відмахнулась від мене тикаючи їм непристойні жести прямо у обличчя. — Твою ж.

Ну, починається, де, трясця, той професор Такер Брейн носиться? Тут у нас вимальовується не хороша картина,  поки він там за реквізитом погнався. 

— Твоя подружка-шльондра,  забрала мого хлопця, а я закрити рот маю? — Деміра піднялася зі свого місця, наближаючись до нас і я мусила також встати, щоб закрити Сесіль. Це не її проблеми, що Кайден проблемна особистість для мене. 

— Ха, — вирвалося з мене, як тільки Деміра підійшла надто близько. — Коли це Кайден був твій? Пам’ятається, це ти тягалась за ним повсюди,  а він  завжди мене обирав.

— А, це тому його часто ліжко гріли різні дівчата? 

— Ну, то ж інші, а пузожителя то він мені зробив? — я не знаю, навіщо я це сказала. Кабінетом пронеслися здивовані вигуки та перешіптування. Власне, я тут підтвердження їхнім пліткам дала. 

Деміра вмить спалахнула від злості. Її темна шевелюра покрилася синім пламенем, а сама вона замахнулась на мене, показуючи свою силу, яку явно контролювати не планувала. Лілі зойкнула, і схопила дівчину, але ні її сила заморожування, ні близька дружба з магічкою не допомогли, бо обпікшись, дівчина відступила, розуміючи, що подругу вона не зупинить. 

Сесіль теж намагалася визирнути з-за моєї спини, але я не пропускала її. Навколо нас вже зібралися студенти і жоден з них не намагався зупинити цю навіжену. Їм було цікаво чим же закінчиться наше протистояння. 

— Було би чим тішитись, залетіти в академії, це багато розуму не треба мати! 

Вона кидалась у мене льодяним полум’ям, який спочатку, здавалося холодив, однак через секудну залишав на тілі болючі опіки. Я  намагалась уникнути язиків вогню,  але один вже ж пропустила.

— Не можу зрозуміти,  ти засуджуєш мене за легковажність, чи заздриш, бо хотіла опинитися на моєму місці?

Я трималась холодною рукою за бік, куди вдарила магія дівчини, і зневажливо дивилася на Деміру. По правді, я не хотіла застосовувати до неї силу, хоча і повинна була, щоб довести цим, як сказала раніше Сесіль, куркам, їхнє місце, а заодно те, що мене чіпати не варто. Однак зараз, я пошепки вимовляла вивчене на минулому занятті закляття, і вже з наступним ударом дівчини, я побачила, як переді мною з повітря утворився захисний купол, відбиваючи її полум’я, та направляючи його на саму дівчину.

Деміра вмить зметикувала, що магію її я відіб’ю, а тому, закотивши рукава,  простягнула до мене руки, і схопила за комірець блакитної сорочки,  потягнувши на себе. 

О, це вже мені подобається більше. Близький контакт завжди подобався мені тим, що можна було завдавати несподіваних ударів. Але зараз я завела свою руку за спину дівчини, хапаючи її за пишний хвіст, та натягнула волосся на свій кулак так, щоб вона задерла голову догори.