Розділ 8. Обов’язки закоханого по вуха, або Дуже приємно, принц

Розділ 8. Обов’язки закоханого по вуха, або Дуже приємно, принц

— Ні, Федоре, ти цей третій термін забудь. Перших двох цілком достатньо, щоб висловити будь-який спектр емоцій, — запевнила Христина. — А третій, він... дуже специфічний. Виключно для випадку, коли трубу прорвало. Професійний сленг сантехніків.

Хай вибачать Христю представники цієї доблесної професії, які рятують житло громадян від потопів, але їй довелося трохи ввести принца в оману, щоб він не зловживав щойно почутою земною термінологією.

Відразу після цього невеликого відступу, Христина спровадила Фердинанда назад в кімнату, щоб продовжити інструктаж. Часу у них залишалося все менше і менше.

— З компліментами розібралися. Але що ще повинен робити закоханий по вуха хлопець? — поставила вона слизьке питання. — Знаєш?

— Знаю… — впевнено заявив принц, але Христя не дала йому договорити, бо по виразу обличчя зрозуміла, що ляпне він зараз зовсім не те, що вона мала на увазі.

— Він повинен піклуватися, — прорекла вона і одразу ж дала пояснення терміну: — Допомагати зняти і надіти верхній одяг. Приносити дівчині напої та закуски. Не помічати інших дівчат. Дивитися лише на неї... і бажано закоханими очима. Вгадувати її бажання і одразу їх виконувати. Запам'ятав?

— Запам'ятав. Але, мені здається, ти дещо забула, — нахабно посміхнувся принц.

— Що?

— Закоханий по вуха хлопець буде використовувати будь-яку можливість, щоб доторкнутися до своєї дівчини, — він і так стояв поруч, а тут підійшов зовсім впритул. — Тримати за руку, — взяв за руку, — поправляти пасмо, що вибилося з зачіски, — поправив пасмо. І так і залишив теплу долоню на шиї...

Було видно, що це ще далеко не повний перелік, і принц збирається його продовжити, але...

Тринь-трень. Тринь-трееееень.

Як же вчасно Дашуня з'явилася! Бо інструктаж-репетиція пішла не за планом. Можна сказати, зовсім не туди. Христина кинулася відкривати.

— З прийдешнім, Христе! — Даша дала себе обійняти і розцілувати.

Сама була не в змозі відповісти тим самим — обидві її руки були зайняті великими сумками.

— З прийдешнім, Дашуню! — Христина схопила подругу за рукав і затягла в квартиру.

— Тут все, що ти просила, — кивнула та на сумки.

Христинин допитливий принц вже теж, ясна річ, перебував у передпокоях і з вродженою «принцівською» галантністю сказав:

— З прийдешнім, міледі!

Щодо привітання — молодець, швидко зорієнтувався. Тільки треба не забути попередити його, щоб не звертався до дівчат «міледі». Щоправда, Дашуні сподобалося. Вона відразу розпливлася в усмішці.

— Дякую. А речі, я так розумію, вам? — обвела вона критичним поглядом старий татів спортивний костюмчик.

— Йому, — кивнула Христина і жестом показала, щоб «Федір» ніс добро в кімнату.

— Кріс, познайомиш нас? — з нетерпінням подивилася на подругу Даша, крокуючи слідом за принцом.

Ось це найскладніше. Як же Фердинанда представляти?

— Я Даша, Христина подруга, — проявила ініціативу Дашуня, не розуміючи зволікання хазяйки житла. І вичікувально подивилася на принца.

Той в свою чергу запитально подивився на Христину. Інструкцій, як поводитися з Дашою, він не отримав. А тому перебував в деяких сумнівах.

— Я сантехнік, вже все полагодив і йду?

Христя усміхнулася і заперечливо похитала головою. Цей трюк з Дашкою не пройде.

— Однокурсник Федір, який кілька разів залишався на другий рік? — висунув нову версію принц.

Дашуня вчилася з Христиною в одній групі і, само собою, знала всіх однокурсників особисто, а тому цей варіант був навіть менш правдоподібним, ніж із сантехніком.

У третьому дублі "Федір" видав чисту правду.

— Дозвольте представитися, Фердинанд другий, принц королівства Атіландії.

Якби на ньому хоча б корона була… Але спортивний костюм явно не в'язався в свідомості Дашуні з образом принца, і вона дзвінко розсміялася.

— Добре, я зрозуміла, ви вже розважатися почали. У вас тут Ліга Сміху. Гаразд, мені вже час. На мене внизу Колька чекає. Ми ще збиралися з ним встигнути до його батьків заїхати — привітати.

Вона поспішила назад в передпокої, схопивши за собою Христину.

— Прикольний він у тебе. Дотепник. А який красень, — шепнула на вухо. — Тільки не забудь – Ліга Сміху Лігою Сміху, але потім розкажеш мені все в найдрібніших подробицях.

Христі залишалося лише приречено кивнути. Адже не повірить...

Коло порога Дашуня схаменулася.

— Стій, а як же ви на вечірку поїдете? Хоча... якщо попросити Дениса, щоб він Олю до себе в машину взяв... — почала одразу ж придумувати багатоходову комбінацію Даша, щоб викроїти місце для «Феді».

— Не турбуйся, Дашуню, нам є на чому їхати. Федір на колесах.

— Справді? — здивувалася вона. — Прикольно. Одягу немає, а машина є. Христе, я ж помру від цікавості, хто він такий.

— Дашо, це довга історія. Вона ще навесні почалася, коли ожеледиця була...

— Навесні? І ти весь цей час мовчала?! — подруга грізно вперла руки в боки. — Ох, шкода, треба бігти... Коротше кажучи, першого числа я до тебе. Все мені розкажеш, — пригрозила вона пальцем.

І вже вийшовши на майданчик, кинула:

— До речі, мало не забула. Там, в сумках, подарунок лежить. Це тобі мій Коля передав. У подарунковому пакеті. Коротше, знайдеш.

Вона поцілувала в щоку.

— То за вами не заїжджати? Точно?

— Точно.

Впевненість в голосі Христини її переконала, і вона весело пострибала сходами вниз.

__________________________________________________________________

Ще один маленький вечірній розділ) А далі я все ж перейду на ранкову викладку. Нові розділи будуть з'являтися щоранку о 7 годині так само, як і в "Прокинутися нареченою". До речі, якщо Ви ще не читаєте "Прокинутися нареченою", запрошую! Весела романтична історія. Щоб виплутатися з халепи, Олесі та її грізному босові доведеться зображати нареченого і наречену. Ох, чекають їх різні випробування:) Книгу можна знайти на моїй сторінці. Вона буде безкоштовною в процесі написання — це теж новорічний подарунок читачам:)