— Мін А, тобі вже вистачить, - Мей Лі намагалася забрати четверту пляшку соджу. Ще до третьої пляшки вона підтримувала подругу і випивала з нею, але на четвертій зрозуміла що з Мін більш ніж достатньо алкоголю на сьогодні, але тільки з цим не була згодна сама Мін.
— Ти уявляєш... він назвав моє куховарство «якоюсь погань»! — Мін А вже ледве ворушила язиком розтягуючи фразу і все одно тяглася за пляшкою, щоб налити собі ще одну стопку.
— Та подруга, я казала, що треба напитися, а не впитися в дризг. Ти що алкашкою вдома була тому й утекла? - Мей Лі забрала пляшку з рук подруги.
— Нееее! Мене заміж хотіли віддати, — Мін А хихикнула згадавши Лі Хон Кі. Мей Лі ти розумієш Джун, брат мого нареченого. Правда смішно, а ще смішніше те, що я в нього здається закохалася, а він кричить на мене. Але я його справді мало не вбила, — Мін А почала ридати впавши на схрещені руки на столі, але незабаром засопіла, відключившись від реальності.
— Спати краще ніж пити далі, — сказала Мей Лі, подумуючи про те, що не подбала відразу, дізнатися де поселилася Мін А, — Доведеться і суп від похмілля варити мені, — зітхнула Мей, маючи намір забрати подругу до себе додому, але несподівано задзвонив телефон Мін А. , і на дисплеї висвітлилося ім'я Джун.
— Мін А де ти блукаєш, уже година ночі! , - голос хлопця був схвильований.
— Ти Джун? Її сусід? — почувши чужий голос, хлопець зупинив свою тираду слів, замовкнувши на мить. — З нею все добре? Де вона?
Мей Лі пояснила де вони зараз знаходяться і вже через п'ятнадцять хвилин перед нею з'явився красень, що трохи захекався від швидкого бігу.
— Ти Джун, - ще раз повторила питання Мей Лі, щоб переконатися, що подруга потрапляє в потрібні руки.
— Так, я Джун.
— Добре, забирай свою сплячу красуню, і не ображай її більше. Я не зможу з нею впиватись щоразу, після ваших сварок, — Мей Лі допомогла посадити подругу на широкі плечі хлопця, і помахавши рукою на прощання, вирушила в протилежний бік.
***
— Боже як болить голова, — я прокинулася від дикого головного болю і сухості в роті, але помітивши, що знаходжуся не в своїй кімнаті, відразу забула про це. Обережно я зазирнула собі під ковдру і видала протяжне виття. На мені не було спідньої білизни, і я була в кімнаті Джуна. На крик прибіг і сам хазяїн житла.
— Що прокинулася алкашка?
— Джун як я опинилася тут?
— Я подзвонив тобі, подруга відповіла.
— І......
— Що і? Забрав тебе додому.
— Але чому я в твоїй кімнаті, і в такому вигляді? — я почервоніла, як буряк, думаючи, що на п'яну голову переспала з Джуном.
— А ти не пам'ятаєш? Шкода ти була такою милою, — хлопець єхидно посміхнувся і розвернувся до виходу, — Одягайся та йди їсти, нам ще сьогодні на роботу, якщо ти не забула.
Після того як Джун залишив свою кімнату я вилізла з-під ковдри, шукаючи свої речі. Вони були розкидані по всій кімнаті і мої припущення підживлювала фантазія, малюючи як хлопець знімав з мене речі в пориві пристрасті і кидав їх куди попаде. Від таких думок я залилася фарбою. Знайшовши нарешті весь свій одяг я вибігла з кімнати хлопця і пів години просиділа в душі, викликаючи роздратування , а не веселість хлопця.
— Джуне, скажи правду ми... переспали з тобою? — я увійшла до кухні і останню частину фрази вимовила швидко на одному подиху, але дуже намагалася не відводити погляду від хлопця.
— А ти не пам'ятаєш?
— Це не смішно!
— Чому ж? Ще як смішно, а так сміявся, що ледь живіт не надірва.
Не розуміючи зовсім що він має на увазі, я продовжувала на нього дивитися.
— Що мені не віриш? Дивись сама, - Джун увімкнув у телефоні відео.
Все виявилося ще гірше, ніж я собі уявляла. Я плакала, кричала, поводилася як маленька дівчинка, вимагала колискову пісню і лізла на руки до хлопця. Коли він відмовився мені співати. Я вмостилася у нього на ліжку і заявила що не рушу з місця поки він не розповість мені казку. Останнє, що було видно на відео це як Джун закриває двері своєї кімнати на замок, залишаючи мене всередині.
— Отже, ми не того? Але чому тоді я була роздягнена? — з певною часткою недовіри я дивилася на хлопця.
— Це ти вже спитай у себе. На відео ти бачила все, що витворяла вчора. І повір що після того як я приніс твою п'яну тушку додому і вислухав весь цей дитячий садок, мені нічого не хотілося іншого як лягти спати. Поснідаєш на ходу ми вже запізнюємося, Джун потягнув мене до виходу вручивши в руки сендвіч.