Глава 10.

Наступні три тижні далися детективам нелегко. Численні експертизи всіх речових доказів, допити нових фігурантів справи, пошуки очевидців, опитування робітників, які знайшли тіло Максима зробили свою справу.
 В офісі детективу зібралася досить велика компанія: бабуся Саші та Аліси – Ксенія, Вікторія та її подруга Світлана Богамазова, Оксана Левченко – мати Максима, Аліса, слідчий Стас Котів, тимчасова господиня приміщення – Єва Берегова.
Першою, за традицією, почала своє слово детектив, найнята Островською.
- Ще раз вітаю усіх присутніх, ми зібрали всіх Вас не випадково, мушу повідомити вас - моє розслідування офіційно завершено.
- Ви з'ясували, що сталося того злощасного дня п'ятнадцятого березня? – з надією запитала Вікторія.
- Так, - коротко відповіла детектив
- З самого початку розслідування все було не так, - підхопив нитку діалогу Стас, -Коли Вікторія Островська заявила про зникнення сина, заяву прийняв особисто я. Тепер до фактів. Все, що вдалося з'ясувати це те, що Сашко зник приблизно близько п'ятнадцяти нуль нуль біля магазину, який знаходиться недалеко від будинку та школи, в якій навчались друзі. Ініціатором походу до магазину був Максим, він і був першим свідком, хоча і не прямим. Максим зайшов до магазину, в той час коли Сашко залишився на вулиці, але коли перший, через п'ять хвилин вийшов із магазину, другого ніде не було. Другим свідком виявилася мила старенька з таксою – Ірина Іванівна, яка розповіла Максимові про те, що Сашко сів у,підкреслюю, чорну іномарку із відсутніми номерними знаками. Максим описав милій старенькій речі в яких був його друг: чорна куртка з білими вставками, незвичайні чорні черевики. Пізніше Ірина Іванівна впізнала чорні черевики Сашка, які були знайдені мною та Євою у процесі розслідування. Бабуся всіма силами намагалася допомогти розслідуванню, терпляче відповідала на одні й ті ж запитання щоразу, коли це було необхідно. Як з'ясувалося пізніше,  сама того не розуміючи старенька дала не зовсім достовірні свідчення, це й завело слідство у глухий кут на довгі роки.
- Але за рік розслідування знову набуло обертів,  - продовжила Єва, - Того дня працівники комунального підприємства приїхали на виклик.
- Начальник бригади сказав, що з люка каналізації вода стовпом шурує, сморід страшенний стояв на весь двір - старанно розповідав Валентин Петрович, працівник, який одним з перших приїхав на виклик, - А я дивлюсь, порив десь під землею, довелося викликати екскаватор, розривати землю, щоб до труби отримати доступ. Екскаватор приїхав та й давай землю рити. Через деякий час Стьопка закричав, сказав щось у землі, незрозуміле. Почав обережно земельку відкидати і як закричить: свят, свят, свят.
Працівник перевів подих
- Я дивись, а там…. Сили небесні! Там чиїсь кістки. Ми поліцію якось і викликали, приїхали, стрічкою все оточили і давай нас розпитувати що та як, ну а я як на сповіді, все розповів, совість моя чиста.
- У морзі експерт виносить вердикт – хлопчику згорнули шию, - продовжувала Єва, - Вікторія впізнає куртку Сашка, в якій він був у день зникнення. Мати Максима впізнає годинник, який незадовго до зникнення батько подарував синові. В результаті ДНК тесту нам вдалося з'ясувати, що тіло належить Максиму Левченку. Виникає питання: Як куртка Сашка, у якій був хлопчик у день зникнення, опинилася на вбитому Максимі? Чиє пасмо волосся виявлено в руці хлопчика і як воно там опинилося? Витримавши театральну паузу, Стас продовжив.
- Відповідь цілком логічна - в руці волосся вбивці.
Аліса зіщулилася.
- Чесно кажучи, саме це пасмо волосся і допомогло нам розплутати хитросплетіння цієї не простої справи. Якби не цей доказ, справа мала усі шанси назавжди залишитися нерозкритою. Повинен сказати, що це Єва запропонувала ідею – виявити та поговорити з усіма фігурантами справи, які були шатенками у проміжок часу між зникненням Сашка та Максима. Першою у списку опинилася мати Максима – Оксана.
Старша Левченко схопила себе за плечі.
- Але у мами Максима було алібі, - продовжував слідчий, - У день, коли зник її синочок, старанна мати була на роботі до двадцяти нуль нуль, її бачили сотні працівників, алібі стовідсоткове. Батько хлопця стверджував, що син пішов із дому близько двадцяти нуль нуль. На питання куди збирається син, хлопчик відмахнувся:
- Я до Коляна зганяю ненадовго, це терміново.
Як ви розумієте, у свого друга Миколи Максим не з'явився
- Наступною у списку була бабуся Ксена, - продовжила Єва, повернувшись до бабусі, яка нервово рухалась на стільці. - Але як з'ясувалося в процесі діалогу, Ксена ніколи не була натуральною шатенкою, це був лише експеримент. Заради справедливості, варто зазначити, наш експерт у звіті зазначив, що пасмо волосся, яке було знайдено в руці Максима, мало натуральний колір, вмісту фарби та сторонніх речовин не виявлено. У процесі розмови з бабусею Островських було виявлено нову інформацію, яка раніше не була відома слідству. Наприклад… Аліса – прийомна дочка. Також бабуся Ксена розповіла про напад на онуку, внаслідок якого та частково втрачає пам'ять. Потрібно було чимало часу, щоб її відновити. Слідчого Котіва не викликали на місце події, справою займався інший слідчий, але нападника так і не вдалось знайти.
Далі розповідь повів Стас
- Викресливши зі списку брюнеток Оксану Левченко та Ксену, залишилося лише два імені – Ірина Іванівна та Аліса. Першу викреслили зі списку миттєво, волосся бабусі коротке, ледве досягає шести сантиметрів, а в нашій справі фігурувало волосся довжиною не менше десяти.
Усі присутні в кабінеті з жахом дивилися на дівчинку.
Віка Островська, повертаючись до дочки, тремтячими губами невпевнено вимовила.
-Ттти?
Бабуся Ксена розлючено парирувала
- Як ти могла? Ти вбила Сашеньку??? Боже мій ... Ти все знала і мовчала ... Ти .... Ти .... Ти ... Негайно все розповідай.
 Стас продовжив свій монолог.
- Дівчинка задумала влаштувати братові викрадення – розіграш. Хлопця мали викрасти і тримати в гаражі, через кілька годин, за планом дівчини, вона мала прибігти до гаражу і вірватися зі словами: «Сюпрайз! З днюхою брателло!»
- Так, саме так і хотіла зробити розіграти брата, спогади на все життя! – сказала Аліса на своє виправдання
- Допомогти дівчинці взялися два хлопці, колишні однокласники дівчинки: Дмитро та Роман, - продовжував Стас, - хлопці навчалися в коледжі і були не проти підзаробити грошенят. Про місцезнаходження Сашка - Алісу повинні були повідомити смс повідомленням. Але дівчина так і не отримала повідомлення, щось пішло не за планом. Далі Аліса пішла в гості до подруги, де пробула не менше трьох годин, а потім разом з мамою обдзвонювала всіх знайомих у пошуках Сашка. Дівчинка боялася зізнатися в тому, що це вона причетна до зникнення свого молодшого брата, та ще й у який день? У день його народження!
В офісі запанувала тиша. Старші Островські трималися за руки і намагалися не дивитись в бік Аліси, у їхні очі перемішалися біль, розпач і жах. Почута інформація до глибини душі шокувала жінок.
- У цій справі просто все свідчить проти Аліси. Вона ж і організувала його викрадення. Свідчить не на користь Аліси й доказ знайдений у руці Максима – пасмо волосся. ДНК експертиза це підтвердила. Але і це ще не все.