Це був звичайний ранок ранньої весни. На годиннику виднілися цифри сім п'ятнадцять, але за вікном все ще було темно. Струнка, не висока жінка, насилу піднявшись з ліжка вирушила до кухні. Вікторія Островська давно вже живе за графіком дім-робота-діти. Іноді, звичайно, до Вікторії приходять гості – її близькі подруги, але це буває не так часто, всі зайняті своїми справами: роботою або сім'єю.
Вікторія виглядала не зовсім типово для тридцяти восьмирічної жінки. Замість звичайної стрижки у неї було попелясте каре, фігура її була незвичайно стрункою та підтягнутою, Вікторія не користувалася косметикою, але це не зменшувало її натуральної краси.
Щасливе життя Вікторії закінчилось кілька років тому. В авіакатастрофі загинув її коханий чоловік – Антон Островський, який повертався додому зі службового відрядження. У турбіну літака, яким летів Антон, потрапила чайка, турбіна спалахнула, а пілоти не змогли впоратись із керуванням. Літак розбився.
З того часу Вікторія, або як називають її друзі - Віка, почала працювати на двох роботах, вдень вона працює менеджером в одній відомій фірмі «ЛонгБьютіЛайф», яка займається розповсюдженням парфумів та жіночої косметики, а ввечері займається перекладами текстів у режимі онлайн.
Робота з клієнтами, мабуть, найважча у світі! Ну ось як пояснити клієнтам, що не існує у світі парфумів на основі святої води чи пудри від пристріту? Що немає помади заговореної на повернення чоловіка до сім'ї? Питання риторичне, але клієнти ніби не розуміють цього і щоразу дивують Вікторію своїми запитами.
У Вікі є двоє дітей: молодший син – чотирнадцятирічний син Сашко та старша донька – сімнадцятирічна Аліса, яка навчається у одинадцятому класі і вже зараз готується до вступу до київськього ВНЗ. Аліса вирішила, що її покликання – це правове поле, дівчинка вирішила стати висококласним юристом. На вибір професії вплинули розповіді маминих подруг, які часто забігають у гості попліткувати. Одна з них - Світлана Богомазова, розповіла дівчинці, що юристи зараз дуже затребувані та заробляють космічні на наш час гроші.
- Ось син моєї однокласниці побудував собі віллу триповерхову! Придбав собі іномарку та й горя не знає! І хто би міг подумати, що у тридцять років можна працювати юристом та жити як мільйонер? - Дивувалася Світлана.
І ось Аліса спалахнула бажанням стати юристом! Напевно, дівчинка не думала про те, що далеко не всі стають висококваліфікованими фахівцями та знаходять вдачу у професії, але це буде потім. Зараз усі сили дівчинки спрямовані на те, щоб успішно закінчити набридлу школу і нарешті розпочати самостійне життя!
Аліса виглядала досить типово для сімнадцяти років. Шатенка з густим волоссям трохи нижче плечей, губи та очі дівчинки були не дуже виразними, проте у дівчинки був досить тоненький ніс. Брат Аліси – Сашко повна протилежність сестри - на світлій голові роїлися дрібні закручені пасма, колір очей хлопця нагадував колір синього моря, на довгастому обличчі Сашка дуже виділялися пухкі губи.
Відносини у брата із сестрою нейтральні. Ні, вони не лаються, завжди допомагають один одному, коли це необхідно, але інтереси у брата та сестри різні. Аліса віддає перевагу вечірнім прогулянкам з друзями або сходити в гості до подруг, обговорити останні новини, попліткувати про однокласників або просто подивитися захоплюючу мелодраму або детективний фільм.
Сашко – повна протилежність сестри. Хлопцю ніколи не сидиться на місці, увесь вій вільний час, він радше перебуватиме у пошуках пригод.
Як і всі діти, Саша шалено любить ігри у дворі. Часто, надивившись фентезі фільмів, хлопчина та його друзі влаштовують цілі ігрища на ганку. Наприклад, Сашко - маг, який захопив за допомогою магії цілу фортецю, а його друзі – це відважні лицарі, які хочуть врятувати людей від злого чарівника. Але сьогодні був особливий день, Сашкові виповнилось чотирнадцять років, як і кожна дитина, хлопець чекав цього дня, але більш за все він чекав на подарунки.
Вікторія із Алісою навшпиньки підкралися до ліжка Сашка, тримаючи у руках тацю з тортом, який був прикрашений свічками у вигляді цифри чотирнадцять.
- З Днем народження! З Днем народження! - хором заголосили дівчата.
Сашко підскочив з ліжка і вигукнув:
- Вау! Дякую! Це все мені??
- Тобі, а кому ще? – посміхнулась Вікторія, - Але головний подарунок увечері.
- З Днюхою тебе, брате, - сказала Аліса і обійняла хлопчика.
Мати ще раз обійняла іменинника і сказала:
- Так діти, мені вже час, а ви збирайтеся до школи, але обов’язково поснідайте. Алісо, проконтролюй, щоб Сашко поїв, - роздавала вказівки мати, - А ти, імениннику не запізнюйся до школи, у тебе перший урок викладає сама директор школи.
- Все буде окей, - запевнила Аліса, - Ми встигнемо.