Глава 8.

 Вони з Деном дуже швидко дісталися місця призначення. Але на сором Алекси, вона так захопилася розмовою з Дороті, що забула про назначену зустріч. Коли Ден подзвонив була вже майже шоста, а вона навіть не підготувалася до зустрічі. А їхати далеченько, тому вона попросила слідчого заїхати за нею, назвавши адресу де вона зараз знаходилася.

 Але було сумно ось так переривати цікаву зустріч. Її нова знайома стільки знала і дуже цікаво розповідала. Навіть промайнула думка, що вона могла бути не поганою вчителькою. Алекса тепло розпрощалася з Дороті, обмінялася номерами телефонів і схопивши книжки, як на крилах вийшла з маленького офіса медіума. В середині було так добре і тепло. Сьогодні вона знайшла нового друга і гарного вчителя. А вона ще не хотіла йти.

 – Сьогодні ти просто сяєш від щастя. Так хочеш розпочати розслідування? – С посмішкою спитав Ден. Він приїхав доволі швидко, Алнкса чекала на машину не дуже довго. А може так захопилася своїми думками, притискаючи до себе рятувальні книжки, що і не помітила скільки часу пройшло.

– Так, я дізналася дещо. Можливо господар заправки спільник вбивці, – і Алекса переказала все що дізналася від Тіллі. Про Мей вона поки не стала нічого розповідати. Треба дізнатися чого та хоче і чи не нашкодить самій Алексі або своєму брату. Медальйон то нагрівався, ставши теплим, то холоднів. Певно Мей намагалася встановити з нею зв'язок, але натикалася на захист амулету. Яка  корисна штучка. Вона вже її обожнювала.

– Так ось чому ти назначила там зустріч раніше, – чоловік зосереджено дивився на дорогу, наче щось обдумуючи. – Мей зараз тут?

– Ні, я зробила так, щоб її не було поруч при нашій зустрічі, як ти і просив. Тому затрималася. Що ти дізнався? Чому сказав, що я помилилася і все не так просто?

– Тому що Мей не могла бути разом з Лідією. Їх вбили по різному. Лідію Лей вбив Хреститель, усі сліди і відмітки на тілі вказують на нього. Дівчина дуже скалічена, на ній були сліди жорстоких тортур.  Мей же вбили швідко і майже безболісно. Це наводить на думку, що їх вбили різні вбивці.

 – Або вона була спільнецею маньяка, але між ними щось сталося і він її вбив, – додала Алекса, згадавши що казала Дороті про Морок. Вона не сумнівалася, що Мей теж вбивця. Жорстока і хвора на всю голову. – Розкажи мені про Мей. Вона може бути причасна до вбивств цього Хрестителя?

 Ден так сильно стис руль, що побілили костяшки пальців. От дурепа, не треба було так казати прямо в лоба свої здогадки. Все ж Мей його сестра і звісно він би не звинувачував її ні в чому. Для нього вона невинна жертва. А про Морок поки казати небезпечно. В неї нема ніяких доказів.

 – Пробач, мені не треба було таке казати. Маячню збовкнула, – Алексі стало соромно. Ось завжди не думає що каже.

  – Ні, все нормально. Я просто не знаю що думати. Ти довела, що кажеш правду і я хочу тобі вірити але... Тіло тієї дівчини... Мені невіриться що ці злочини якось зв'язані. – Він замовк, роздивляючись пусту трасу і збираючись з духом. – Мей до вісьми рокив була звичайною дитиною. Ми багато проводили часу разом. Але вона почала змінюватися. Стала більш агресивною, часто лізла в драки, ображала інших дітей. Мама часто її сварила, читала лекції але це мало допомогло. А після покарань, виміщала злобу на інших тому її намагалися суворо не карати. Батько був поліцейським і не хотів якогось огласу, тому завжди її покривав, коли Мей заходила дуже далеко. Мама пропонувала показати доньку психологу, але на цій підставі вони завжди сварилися. А підлітком Мей зовсім відбилася від рук. Зв'язалася з поганою компанією, часто її забирали патрулі, але батько її завжди витягував. Адже це були дрібні злочини. 

 Алекса бачила що йому важко це розповідати. Що він би і не хотів вірити в провину Мей, але добре знав її натуру. Та якщо чесно, то всі ті здогадки Алекси по воді писанні. Вона мало що знала про Морок, тому в не була впевнена що Мей насправді теж серійна вбивця. Як же це все заплутано

 – Але останні два роки, вона наче заспокоїлася. Пішла на роботу, казала що зустрічається з хлопцем і тепер знімає квартиру. Сама пішла до центру і лікувалася від залежності від наркотиків. Ми часто зізванювалися і я заспокоївся, що в неї все вирівнюється в житті. Але три місяці тому вона безслідно зникла. Тільки завдяки тобі ця справа двигклася з мертвої точки. Але я б дуже хотів, щоб твоє припущення було помилковим.

 Далі до готелю вони доїхали в повній тиші. Вже на місці вони розробили план дій та домовилися прикинутися парою. А потім як заселяться в номер, тихо дослідити все. Ден також взяв с собою маленькі камери і ноутбук, куди одразу буде йти зображення. 

 Алекса все ж трохи сумнівалася в законності їх дій. Адже прав на зйомку в них не було, але це могло допомогти в справі і дати підстави для ордеру на обшук. Поки дівчина відвулікала вахтера і замовляла їм номер, слідчий швидко встановив камери. Так щоб було видно вхід, хол і рецепшен. Коли вони взяли ключа, то чоловік ще пройшовся по трьом поверхам і встановив камери в коридорах. На щастя більше постояльців не було і він нікого не зустрів.

 Коли Ден повернувся уже майже настав час, на який підозрюваний забронював номер. Слідчий відкрив ноутбук і вивів зображення на екран. 

 – Як думаєш, сьогодні нам вдасться щось дізнатися? – Схвильовано спитала Алекса. Вона відчувала себе майже детективом, і в середині бурлило від нетерпіння. І на місці вже не седілося, але вона розуміла що треба запастися терпінням.

 –  Хто знає? Сподіваюся, що щось дізнаємося, але надіятися на багато не варто, – посміхнувся Ден. – В тебе горять очі, як у новачків в першу справу. Я теж трохи хвелююсь, вперше покладаюся на потойбіччя. 

 – Ну так це моя перша справа. І знаєш, я тобі вдячна що ти мені віриш. Не багато хто б, тільки з моїх слів поїхали би сюди. Встановлювали дорогу техніку, витрачали би свій час... – від кому в горлі навіть було дуже важко продовжувати. Знову вона розклеїлася. Їй стільки років не вірили, вважали її слова вигадками і хворою уявою. А цей чоловік довірився їй, приймав всі її слова і серьозно до неї віднісся.