Глава 5.

– Як ти, в порядку? – Запитав Ден. Алекса пила свою каву, гріючи холодні пальці о чашку. Вона виглядала блідою і розгубленою.

 – Я в нормі. Якщо чесно, то на мене вперше так нападають, намагаючись вбити. Ось і розгубилася. 

– Звикнеш, – жартома махнув рукою Ден. – Це частина роботи поліцейського. Погоні, небезпека і супротив злочинців. Так що я не раз втягну тебе в небезпечну авантюру.

 – Що ж, тоді буду набиратися твоєї мужності і вдачі, – слабко посміхнулася Алекса і здається трохи заспокоїлася. Виявилося не так просто працювати з кримінальними справами як вона думала.

– Ви, звичайно, добре знайшли спільну мову. Але ви не забули про мою справу? У нас як би мало часу, а ви каву розпиваєте, – влізла в їх розмову Мей. Здається вона була не задоволена їх відпочинком.

– А що ти пропонуєшь? У нас мало зачіпок, я не знаю привидів, що могли б нам допомогти. Залишається сподіватися на Тіллі і те що він щось побачить підозриле.

 – Мей щось каже? – Запитав Ден, бачучи як насупилася  дівчина. Здається він навіть звик до таких односторонніх розмов.

 – Не задоволена що ми не розслідуємо її справу. Але в мене поки не має ніяких ідей.

 – Хм, може спробувати пошукати біля місця де знайшли Мей? Спробувати знайти звідки він її привіз.

  – Це наврядче, – покачала головою Алекса. До того ж вона вже точно б нікуди не поїхала. Вона була морально виснажена. – Там була опиративна група, дуже багато енергетики. Я не зможу зусередитись, мені треба читкий енергетичний слід. Як би ми зразу так зробили може й вийшло щось.

 – Так, це проблема. Тоді давай відпочивай, а я поки ще раз передевлюся справу, спитаю слідчого який її вів. Може ми щось впустили, чи у тебе з'являться ідеї. 

 – А тобі можна дізнаватися про цю справу? Ти же не можеш її вести, сам казав.

 – Ну, допомогати колезі можна. До того ж у цій справі я втратив сестру, мені підуть на зустріч. І це не те, за що тобі треба переживати. Дякую, що прийшла і розказала про Мей. Я же тобі ще так і не подякував, а ти мені дуже допомогаєш. Да і сьогодні ти добре постаралася.

 – Поки нема за що, – дівчиніні було приємно чути добрі слова подяки. Як же їй давно не дякували за її дар. Може він і не таке вже прокляття, якщо він може допомогти не тільки мертвим, але й живим 

 Кава тут в кафе була дуже смачною і здається заспокоювала душу, лікуючи стрес. Не дивно що Тіллі тут подобалося, тут особлива атмосфера. Тільки від нього поки не було звісток. Вона сподівалася, що він скоро з'являється хоч з якоюсь інформацією. 

Вони з Деном ще деякий час посиділи, поспілкувались не про що. А потім він її супроводив до дому. Їй справді треба відпочити. Домовшись, що якщо з'явиться якась інформація вони зв'яжуться, вони розпрощалися і розійшлися по своїм справам.

Галовей наступного дня сидів у своєму кабінеті і вже котре передивдявся справу, але нічого. Ніяких натяків на сирійного вбивцю. Може Мей була його першою жертвою, а може вони ще просто не знаходили його жертв. Зазвичай у кожного сірійного вбивці свій почерк, кожне вбивство має свою ціль і відраження його якись переконань. Мей вбили ціленаправлено і жорстоко. Це не виглядало як ненавмисне вбивство. 

 Але сестра не мучилася, один рух ножа і моментальна смерть. Цей надріз був зроблений дуже майстерно, але Алекса казала що негід якник мучив своїх жертв. Вони кричали і страждали, але на Мей не було більше ніяких серйозних вражень, окрім слідів поротьби. Тільки смертельний надріз на горлі. Чому тоді вбивця не мучив свою жертву? Було стільки питань і не состиковок, що стивили у глухий кут.

 – А, Галовей, прийми мої вітання за закриту справу. Мати отримала тіло свого хлопчика, а  негідник у всьому зізнався. Нарешті ця навіжена не буде мене зводити з розуму. 

 Лише один слідчий міг так безпардонно завалитися до його кабінету. Але всі звикли до його розв'язної манери спілкування, лайки і пренебреження якихось правил субординації. Але він був експертом своєї справи, відповідально відносився до своєї роботи і казав все що думає. Не замислюючись о відчуттях інших і думки про нього. 

 – Лейтенант Барет, ви знову порушуєте протокол, – посміхнувся Ден, коли його друг розвалився на стільці навпроти нього.

 – Да кому треба той протокол?  – Поморщівся Гаррі Барет і звично відмахнувся від претензій. – Я тут по іншому приводу. Так як тобі вдалося? Не було свідків, ні зачипок, ні записів відеоспостереження. Ніхто не бачив куди Трей пішов і куди зник. А потім бац і з'являється свідок, що бачив, як хлопця збила машина. Ще й детально її запам'ятав. Ми ж тоді всіх опитали і перевірили. Це навіть не була твоя справа. Як ти вийшов на свідка і чому він зразу не дав свідчення? 

Як виявилося він не просто зайшов привітати свого колегу з розкритою справою. Ден розумів як це виглядає і чому Барет з'явився за поясненнями.  Все ж таки це була справа Гаррі. Галовей не здивується, якщо ще і Гордон з'явиться і спитає, як Ден знайшов тіло своєї сестри. В докладі то він відбрехався. А ось брехати в очі досвідченому слідчому це важче.

 – Яке це тепер має значення? Головне справу закрили і тепер в тебе меньше роботи. Можу тільки сказати що в мене свої методи.

 – З'їзжаєш з теми? – прищурився слідчий, а потім зітхнув. Здається він поки залише Дена в спокої. – Я тут не тільки з привітанням. Знайшли тіло Лідії Лей. І здається ти помилився. Це не жертва того ж маньяка, що вбив твою сестру. На цій дівчині зоставив слід Хреститель. Ти просив сказати, якщо з'явиться щось нове по справі твоєї сестри, ось я і прийшов. А ось у справі з Мей знову глухарь. Хоч ми і знайшли її тіло, але хто її вбив не відомо. 

 Галовей завмер, не вірячи в те що він почув. Алекса ж не могла помилитися? Якщо Лідію вбив Хреститель, то він не міг бути причасним до смерті Мей. Це був жорстокий маньяк, який мучив и полосував своїх жертв мисливським ножем, майже не залишаючи живого місця. Він зоставляв на руці кожної з дівчат глубокий, вірізаний хрест. Тому його і прозвали Хреститель. Але він був дуже обережний. За два роки шостий труп і ніяких зачипок.