— АААА!
Пронизало тишу гучним чоловічим криком болю.
На підлозі була калюжа яскраво-червоної крові, яка розтікалася з кожною миттю все більше і більше, охоплюючи собою досить велику територію на підлозі навколо тіла.
— Б… Бос… Б… Благаю… Помилуйте! Я… Я помилився! … Я справді помилився! … Пробачте мене! …Я щиро жалкую! Арг… — практично ридав чоловік років так 30, корчачись на підлозі від болю з розбитим обличчям і ранами, що кровоточать по всьому тілу. Вже от котру годину він мучився від жорстоких побоїв з боку «односторонників» яких вважав друзями та навіть можливо братами когось з них. Вони били його кулаками, хто ногами, а були й такі, хто ранив його плоть ножами. Дозволено було робити все що завгодно окрім одного… вбивати його.
— Ти жалкуєш? І про що ж ти шкодуєш?
— Бос… Я…
— Мені просто цікаво. Може… Тобі шкода за зраду? Чи за те, що продав себе та підкупив інших, як той пацюк штовхаючи їх прямо в обійми холодної та неминучої смерті? А може, за те, що зраджував своїх, і тебе спіймали на місці злочину? Або… Може за те, що хотів взяти те, що належить мені?
— … Мг…
— Твоя гидка наївність… Мене аж нудить лише від усвідомлення того, що я дав шанс такому нікчемному пацюку з нищити як ти… Тебе навіть людиною назвати не можна... Язик мій не повертається до такого. Та навіть собака проти господаря не піде і не кусатиме за руку того хто годує… Я дав тобі так багато Дерек… Дах над головою, майбутнє про яке ти міг і не мріяти навіть якщо переродишся… У тебе з’явилося прізвище, родина, гроші та влада…
— … Мені справді шк…
— А що ти дав мені у замін того раю? Хм? Може нагадаєш? Хоча б спробуй. – Злість накипала, хоч голос і був спокійним неначе зовсім людина і не була лютою в той момент.
— Я… — спробував захистити себе грішник, але на жаль… Алекс був іншої думки. Він поки що не був здатний слухати мямлі того, хто його зрадив. Так ще й так нещадно як це зробив Дерек. Для Алекса зрада це завжди було те, чого не можна пробачати. Пробачати це слабохарактерність для лідера. Прийманні, саме такому сенсу життя його повчали з самого малечку. По іншому він попросту не вмів.
— Я не давав тобі поки що слова. Мовчи… Собака сутула…
— …
— Джей! Оголоси його гріхи. — Практично прогарчав біловолосий хлопець, тепер вже більш демонструючи своє незадоволення. Хоча вираз його обличчя нічого не являв собою. Холодний погляд і порожні очі. Імідж холодного та без емоціонального… Повна протилежність того, як він поводив себе перед Ліліан або іншими в будинку Робін. Там він був більш мовчазним, можливо навіть, на перший погляд, романтиком або ж просто сором’язливим юнаком.
— Слухаюся, бос. — Вперед із-за спини білокурого хлопця вийшла молода дівчина з волоссям довжиною за плечі та коричневим кольором, досить хаотично зібраних у високий хвіст, та очима темно зеленого відтінку, у шкіряній куртці та спідниці олівець та ботах чорного кольору, випроставшись почала говорити як ні в чому не бувало.
ПЕРШЕ! Він намовляв усіх у колах сім'ї, що наш бос нібито як уже не той яким був раніше, і його час скинути.
ДРУГЕ! Почався час змін у «наших» колах! Ось про що він агітував на кожному своєму кроці в той час, поки інші особи які являлися головнішими також були відсутніми.
ТРЕТЄ! Він перебирав на себе повноваження начальника у багатьох речах, хоча не був навіть його правою рукою.
ЧЕТВЕРТЕ! Неодноразово стверджував, що бос проміняв сім’ю на якусь жінку та почав ігнорувати існування всіх актуальних проблем окрім своїх особистих.
П’ЯТЕ! Став м’яким і забув про головне правило: «Не прощати зрадників і не забувати про вигнання і покарання в міру гріхів».
ШОСТЕ! Підривав авторитет інших та підвищував свій за рахунок їх падіння.
СЬОМЕ! Принижував слабких і виганяв їх без жодних причин та дозволів тих хто стояв вище нього самого.
ВОСЬМЕ! Домагався невинних дівчат і погрожував їм розправою через непокору. Користувався іменем сім'ї та чіплявся до дружин членів родини.
ДЕВ’ЯТЕ! Відбирав усе у слабких членів коли лише заманеться та не давав шансів на реабілітацію або часткове повернення втраченого, хоча їх гріхи не були такими великими.
ДЕСЯТЕ! Абсолютно не інформував про свої дії сім’ю та активно діяв поза їх межами.
ОДИНАДЦЯТЕ! Проводив таємні зустрічі з іншими ватажками та їхніми бандами та так назвати «підписував» договори про розподіл деяких віддалених наших територій та обмін людей, не радившись з лідерами під якими перебував.
ДВАНАДЦЯТЕ! Незаконно продавав інформацію, що належить нашій родині, ще й ту яка нам діставалася потом і кров’ю.
ТРИНАДЦЯТЕ! Неодноразово був спійманий під час перепродажу інформації за гроші, і ці кошти не били розділені серед своїх. Всі гроші були забрані в особисту кишеню.