Анна.
Він мене поцілував. І не відпускає. Боже, як солодко, як добре в його обіймах. Але я все таки змогла взяти себе в руки та відірватися від нього. Якби важко мені не було
-Ти що робиш?
-А на що це схоже?
-Чому ти мене поцілував?
-Щоб ти не телефонувала в міліцію.
-Тільки тому?
-Ні, я давно хотів це зробити. Але чекав гарного моменту.
-Дуже смішно...
-Я взагалі, то серйозно зараз..
-Іди додому.
-Ні.
-Чому ти мене мучиш? Що ти хочеш? - я не змогла більше стримувати сльози.- Навіщо я тобі? Іди використовуй іншу.
-Я хочу бути з тобою.
-Я більше так не можу.
-Повір мені.Я прийшов додому, та говорив з братом по скайпу. Після цього ляг спати.
-Ну звичайно..
-Ти не віриш?
-Ні, звичайно.
Влад приніс з вітальні свій телефон і почав кудись телефонувати.
-Я хотів, познайомити вас по-іншому, але ...О привіт. Тобі зручно зараз говорити?
-Так, якраз вікно. Немає лекцій. Щось трапилося?
-Так. Одна особа думає, що я ловелас, який кручу одразу з двома.
-Ти це зараз про Аню так кажеш?
Звідки він про мене знає.
-Так, саме про неї скажи, їй будь ласка, де я вчора був.
-Ой привіт, Аня. Радий тебе нарешті побачити. А то я познайомлю вас тільки тоді, коли зроблю їй пропозицію, а то ти ще переманиш її.
-Що?
-Иии, це був сюрприз?
-Це ти так допоміг.
-Ну я ж не знаю, що там у вас сталося..
-Добре, бувай.
-Був радий познайомитися.
Хвилина тиші...
-Це хто зараз був?
-Мій брат.
-Про що він говорив?
-Ти мені подобаєшся. І я хочу, щоб ти стала моєю дружиною.
-Так просто.
-А що складного? ... Я не був з нею...Правда.
-Я це вже зрозуміла.
-То ти згодна.?
-На що?
-Стати моєю вже офіційно?
-Ми з тобою навіть не зустрічаємося.
-Але подобаємося, один одному. Навіть не заперечуй.
-Я...
-Давай спробуємо? Анічка,я тебе сильно люблю. І хочу бути тільки з тобою.
-Я тобі не підходжу.
-Це мені вирішувати.
-Іди будь ласка,.
-Ні, я буду жити з тобою. Завтра перевезу до тебе свої речі.
-Ні.
-Тоді ти переїзди до мене...