Примарна мрія
Розділ 14.
Анна.
Ну чому мені так важко? От ніби тільки почала вірити, що я йому подобаюся. А він не тільки до мене так ставився, а ще й встигав до іншої. Чому зі мною так завжди? Чому я знову запасний варіант, наївна дурепа....
Так візьми себе в руки. Ти йому нічого не обіцяла, в почуттях, не зізналася. Добре, що дізналася про все на початку.
Ще й цей його шарф. Я як його побачила, то одразу притулила до себе, він ще пахнув ним. Як я змогла, так швидко повірити йому...?
Нарешті дзвінок, хоча б трохи мої думки підуть у правильне русло.
Так, робота, робота і тільки робота. Все буде добре. Тільки потрібен час.
Як добре, що у нього сьогодні 7 уроків, а у мене 5. Якраз сьогодні ми не побачимося. А далі, я справлюся. Головне, сьогодні не показувати йому як мені на справді.
Уроки закінчилися . Я поспішала додому. Ми з ним не зустрілися. Все як я хотіла. Але на серці чомусь боляче...
#6020 в Любовні романи
#1474 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 28.09.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
